Невдачі, що переслідували збірну України з біатлону в цьогорічному Кубку світу, мали колись закінчитися, і спортивна доля обрала для цієї події жіночу естафету в словенській Поклюці. Власне, кількома годинами раніше значні шанси зійти на подіум мала наша чоловіча команда з тернополянином Дмитром Підручним у складі, однак наш краянин на останньому етапі зумів лише втримати четверте місце.
Зате українська жіноча команда спромоглася завоювати першу в сезоні нагороду - бронзову. І нехай у ювелірів, можливо, є своя особлива думка щодо цінності цього металу в їхній царині, нашим дівчатам ця «бронза» вельми до лиця. Вона, по-перше, нагадала спортивному світу, що така біатлонна держава, як Україна, ще не вмерла, а по-друге, була здобута у напруженій боротьбі з амбіційними чешками. Першу та другу сходинки подіуму вибороли, відповідно, біатлоністки Німеччини та Франції. Ірина Варвинець, Юлія Джима, Олена Підгрушна і Анастасія Меркушина почергово, кожна в міру своїх теперішніх можливостей і навіть трохи більше них, робили свій внесок у цей «бронзовий» успіх. Особливо варто відзначити останню. Анастасія заради виступу в естафеті здійснила кількасоткілометрову подорож з італійського Ріднау-валь Рідани до Поклюки, відмовившись від можливості виграти чергову гонку на Кубку IBU. Якщо це й була ризикована авантюра, то вона виявилася цілком виправданою. Прийнявши від Олени Підгрушної естафету третьою, Анастасія двічі бездоганно і, що суттєво, дуже швидко відстрілялася на вогневих рубежах. Додавши до цього й впевнений хід на дистанції, тернополянка позбавила чешку Габріелу Коукалову будь-яких шансів випередити її. А також засвідчила своє прагнення штурмувати найвищі спортивні вершини.
