\n\n\n\n\n\n\n\n

Чи була на "Галицькій дефіляді" галицька кухня?

Три дні тривав третій тернопільський гастрономічний фестиваль «Галицька дефіляда». Його організатори мали намір не тільки пригостити тернополян смачними стравами, а й вибороти для Тернополя статус гастрономічної столиці України. Для цього вирішили впродовж трьох днів встановити три кулінарні рекорди. І закладам громадського харчування, які входять у Гільдію рестораторів Тернопільщини вдалося це зробити. Так, представники національного реєстру рекордів зафіксували на фестивалі такі досягнення: найдовший шашлик, найбільша кількість зеленого борщу звареного на одній локації та найбільший торт.

Власне, рекордні страви викликали серед гостей фестивалю найбільший ажіотаж. Це й не дивно, адже скуштувати їх можна було безкоштовно. Утім, було чимало тернополян, які йшли на «Галицьку дефіляду», щоб просто гарно провести час за столиком того чи іншого кафе або ресторану. Незважаючи на критичні зауваження щодо недоцільності проведення фестивалю у зв’язку з подіями на Сході, людей протягом усіх трьох днів не бракувало. Ресторатори навіть планували продовжити захід на ще один день, про що й було оголошено зі сцени. Утім, 9 червня, більшість закладів уже забрали свої намети із парку Шевченка.

Від початку цей фестиваль задумувався, як захід на якому будуть популяризувати регіональну, галицьку кухню, страви приготовані із натуральних, місцевих продуктів. Має «Галицька дефіляда» й свій слоган «З ферми та городу для нашого роду». На жаль, цієї концепції протягом уже трьох фестивалів дотримуються далеко не всі його учасники. Якщо на першому заході всі ресторатори дружно приготували одну першу страву та пироги, то на двох наступних фестивалях такого об’єднуючого елементу уже не було.

Напередодні літнього фестивалю організатори розповідали, що встановлюватимуть не тільки рекорди. Обіцяли, що кожен ресторан приготує одну із традиційних галицьких страв, які готували наші бабусі-прабабусі. Звичайно, що сюди можна зарахувати зелений борщ, який ресторатори готували для встановлення рекорду. Окрім того, у меню кількох закладів справді були наїдки, які можна назвати традиційними для нашого регіону. Насамперед це вареники, печені або домашні ковбаски, кишка або кров’янка. Порція вареників коштувала 10-15 гривень, печених ковбасок - 14-25 гривень, кров’янки – 8-10 гривень. Окрім цих страв із галицької кухні можна було замовити сирну мачанку, налисники з сиром і родзинками, печені яблука. А в одному із закладів пропонували гречку з лободою.

У кожному закладі був також чималий вибір безалкогольних, слабоалкогольних та алкогольних напоїв. Окрім традиційних кави та чаю можна було купити квас березовий, узвар, лимонад. Любителі міцних напоїв мали можливість скуштувати різноманітні наливки та настоянки.

Ольга Трач

Фото Kurt Lee