Чим вимощена дорога до пекла?

19.04.2015 10:15

Кожен сам собі обирає в житті зразок для наслідування, ідеал, предмет поклоніння, або ж кумира - в залежності від власних морально-етичних установок, культурних уподобань чи політичних поглядів. Вказівка «не творити собі кумира» для більшості представників роду людського неприйнятна, оскільки воно, себто людство, віддавна так влаштоване, що поклоняється своїм ідолам: манері одягатися, розмовляти, зачісці, ході й т.д. Невблаганний час розвінчує одних кумирів і возвеличує інших, і цей процес триватиме доти, доки існує людство.

Серед відомих постатей у політиці є чимало таких, які хвилею всенародного захоплення, що межувало, а то й переходило у бездумний фанатизм, були винесені на вершину, а відтак таким же всенародним розчаруванням скинуті додолу. Хоча спершу здавалося, що наміри у них були найшляхетніші. Ну хто, приміром, взявся б заперечувати проти політичного лідера, котрий:

- палко й переконано запевняв би націю, що вона – найкраща серед інших і гідна провідного становища;

- що слід звертатися до героїчних постатей і подій минувшини задля пошуку духовної опори;

- що генофонд народу треба облагороджувати, видаляючи з нього хворобливі, нежиттєздатні елементи, які заважають формуванню здорової нації;

- що головне – єдність і самовіддана праця заради великої спільної мети;

- що ворогів нації треба виявляти і знешкоджувати;

- що вожді повинні показувати особистий приклад скромності, турботи про громадське благо й інших чеснот;

- що корупцію, казнокрадство, інші прояви злочинності треба випікати розпеченим залізом;

- що діти – майбутнє нації, тому треба приділяти неослабну увагу питанню материнства і вихованню здорового покоління;

- що з шкідливими звичками - пияцтвом, курінням,- треба вести нещадну боротьбу й усіляко заохочувати тих, хто їх позбувся.

Введіть усе перелічене у комп’ютер, давши йому завдання визначити реальну особу, яка б відповідала наведеним характеристикам – і з великою ймовірністю отримаєте… Адольфа Гітлера. У яку життєву реальність втілилися його мрії та плани – «вдячне» людство, в тому числі й німці, пам’ятатимуть завжди. Пам’ятатимуть, здригаючись і хрестячись. Недаремно в австрійському Браунау, поблизу будинку, де саме в цю квітневу пору з’явився на світ один із найкривавіших тиранів ХХ століття, стоїть меморіальний камінь з написом «За мир, свободу і демократію. Фашизм – більше ніколи. Про це нагадують мільйони загиблих» (чи не з’явиться колись подібний експонат на одній з вулиць Санкт-Петербурга?).

А починалося усе з романтичних мрій художника і щирого переконання, що його ідеї принесуть народу щастя…

Ігор ДУДА