Дата в календарі Або до чого призводить потурання злу
Історія, як відомо, вельми кепський вчитель. Однак усвідомлення цього - не причина для того, щоб забувати деякі її дати. Тим більше ті, які явно позначені печаттю диявола.
Саме цього дня, 20 грудня 1917 р. була створена організація із зловісною назвою ВЧК ("Всероссийская чрезвычайная комиссия"), метою якої, як органу "диктатури пролетаріату", була боротьба з контрреволюцією і саботажем. Боролися з класовими ворогами люди, як їх пафосно називала офіційна пропаганда, з "гарячим серцем, холодною головою і чистими руками" вельми ретельно, зі справжнім революційним ентузіазмом, підігрітим "класовою ненавистю". Згідно з даними британського дослідника Роберта Конквеста, за період 1917-1922 рр. за вироками ревтрибуналів і позасудових засідань ЧК було розстріляно близько 140 тис. осіб. Якщо порівняти з "жорстокістю царської охранки", симпатиків якої так завзято нищили оті "гарячі серця, чисті руки й холодні голови", то різниця в цифрах трохи різатиме око: згаданих 140 тис. проти 3741 виконаних смертних вироків за період розгулу революції 1905-1910 рр. "Та якби цар боровся з вами вашими методами, він би й досі сидів на троні!", - вигукує в самовбивчому відчаї одна з героїнь культового роману кінця 80-х "Діти Арбата". Змінюючи, наче змія шкіру, назви (ВЧК-ОГПУ-НКВД-МГБ-МВД-КГБ...) і керівників, котрих періодично відстрілювали згідно з логікою сталінсько-хрущовського терору (Ягода, Єжов, Берія, Абакумов), "караючий меч революції" на довгі десятиліття перетворив величезну країну фактично на тюрму або ж на психіатричну лікарню тюремного типу...
Із тюрмою пов'язана й друга подія, що стосується 20 грудня. Цього дня 1924 р. із тюрми баварського міста Ландсберга вийшов на волю Адольф Гітлер. Вийшов не з порожніми руками, а з багатьма сторінками свого мізантропічного опусу "Mein Kampf", який встиг надиктувати послужливим помічникам за 9 місяців ув'язнення. Взагалі, за звинуваченням у державній зраді він мав би відсидіти 5 років, але начальник тюрми надіслав у міністерство юстиції доповідну записку, в якій зазначалося, що ув'язнений "дотримується режиму, скромний і ввічливий з усіма, став спокійнішим, більш зрілим і не виношує ворожих задумів проти існуючої влади". Ну, просто мрія для тюремних наглядачів! З огляду на те, що сталося потім, оті слова про "більшу зрілість, спокій і відсутність ворожих задумів" сприймаються в дещо іншому світлі, але - ще б майбутньому Fuhrer des Grosse Deutschland не бути скромним і ввічливим за режиму, який був у нього! Вільний вихід з камери, можливість постійно приймати відвідувачів і одержувати посилки і - далі тих, хто знайомий з особливостями радянської (та й української) пенітенціарної систем, може почати душити жаба: о 16.00 в'язням приносили чай чи каву. О 16.45 відкривали двері в сад. Кожен з ув'язнених міг купити в тюремній крамничці півлітра пива чи вина (!). Далі їм дозволялося займатися спортом і до відбою проводити час у загальній кімнаті.
Навряд чи десь на величезній території ГУЛАГу практикувався схожий режим утримання для "ворогів народу". Спільним же між цими двома подіями, що припали на 20 грудня, є те, що надміру лояльні до проявів політичного екстремізму уряди Росії та Веймарської республіки своїми бездумними потуранням та поблажливістю сприяли появі страшних монстрів, які знищили їх самих і принесли незліченні страждання мільйонам людей.