Дропи: як не стати «грошовим мулом» для шахраїв

Легкі гроші онлайн можуть обернутися кримінальною відповідальністю. Хто такі дропи та як не потрапити в пастку шахраїв?

За словами начальника 9-го відділу управління протидії кіберзлочинам у місті Києві капітана поліції Андрія Пархоменка, останнім часом правоохоронці дедалі частіше фіксують випадки вербування громадян до злочинних схем через нібито "легку віддалену роботу". Найчастіше жертвами таких пропозицій стають молодь, студенти, переселенці та люди, які шукають додатковий заробіток.

Уявіть, вам пише незнайомець у соціальній мережі або надходить лист на електронну пошту. Пропонують просту роботу: приймати кошти на власну банківську картку та пересилати їх далі. Обіцяють від 5 000 до 10 000 гривень на місяць, кілька хвилин роботи на день і жодних вимог до досвіду.

Звучить привабливо? Насправді це пастка.

Саме так шахраї вербують так званих дропів, або грошових мулів — людей, через банківські рахунки яких проходять кошти, отримані злочинним шляхом.

Хто такий дроп?

Дроп — це людина, яка добровільно або через необізнаність дозволяє використовувати свою банківську картку чи рахунок у злочинній схемі. Через такі рахунки проходять гроші, отримані внаслідок шахрайства, кіберзлочинів, торгівлі наркотиками, торгівлі людьми та інших кримінальних правопорушень.

Основна мета злочинців — приховати походження коштів та ускладнити їх відстеження правоохоронними органами.

Чому це небезпечно?

Дуже часто люди переконані, що вони лише "допомагають переказати гроші". Насправді вони можуть стати співучасниками кримінального правопорушення.

Пам'ятайте:

• Дроп — не жертва, а співучасник злочинної схеми.
• Саме дропів правоохоронці встановлюють та затримують першими.
• За участь у таких схемах передбачена кримінальна відповідальність, штрафи, конфіскація майна та навіть позбавлення волі.

Кого найчастіше вербують?

У зоні найбільшого ризику:

• молодь;
• студенти та учні;
• внутрішньо переміщені особи;
• люди без постійного доходу;
• безробітні та соціально вразливі категорії населення.

Шахраї використовують бажання людей швидко заробити та обіцяють високий дохід за мінімальні зусилля.

Як розпізнати шахрайську пропозицію?

Зверніть увагу на характерні ознаки:

• потрібно лише приймати та переказувати кошти;
• відсутні чіткі посадові обов'язки;
• не вимагаються освіта чи досвід;
• спілкування відбувається виключно онлайн;
• обіцяють надто високий дохід за мінімальну роботу;
• просять надати фотографію банківської картки, паспорта або реквізити рахунку;
• роботодавець використовує звичайні електронні адреси замість корпоративної пошти.

Особливо обережно ставтеся до пропозицій від нібито іноземних компаній, які не мають офіційного представництва в Україні.

Що робити, якщо ви вже стали дропом?

Якщо ви погодилися на таку "роботу" або підозрюєте, що вас використали у злочинній схемі:

• негайно припиніть будь-яку співпраццю;
• повідомте про ситуацію кіберполіцію;
• зверніться до банку та повідомте про використання вашої картки.

Як себе захистити?

• Перевіряйте інформацію про роботодавця.
• Не погоджуйтеся використовувати власні банківські рахунки для переказу чужих коштів.
• Не передавайте стороннім особам банківські реквізити та документи.
• Пам'ятайте: швидкі гроші без зусиль майже завжди приховують шахрайську схему.

Коментар представника кіберполіції

«Шахраї дедалі частіше використовують так званих "грошових мулів" для приховування своїх злочинів. Люди часто погоджуються через необізнаність або бажання швидко заробити, однак це не звільняє від відповідальності. Якщо вам пропонують використовувати власну банківську картку для переказу коштів третіх осіб — це серйозний привід відмовитися та повідомити правоохоронців. Найкращий спосіб захиститися — бути уважними, перевіряти інформацію та ніколи не передавати свої банківські реквізити незнайомим особам».

Будьте пильні!

Навіть якщо вам терміново потрібні кошти, не погоджуйтеся на сумнівні пропозиції, пов'язані з використанням ваших банківських рахунків.

Кілька хвилин "легкої роботи" можуть коштувати значно дорожче — кримінальної відповідальності, фінансових втрат та зіпсованої репутації.