Дворічного хлопчика шукали чотириста чоловік, а знайшла... ворожка

Рятувальники, правоохоронці, бійці батальйону "Тернопіль", жителі села Гаї та міліцейські собаки шукали 2-річного Назара Головацького із села Шибалин Бережанського району на Тернопільщині. Хлопчик гостював у баби. Доки та одягалася, зник із подвір'я. Знайшли живого через 8 годин у полі. Спав у канаві на соломі.

— Дочка пішла на роботу, то я взяла до себе, щоби їй трохи легше було в перші дні. Десь лише другої години дня привезла. Поїв, поспав. Потім устав. Туман був надворі сильний, так за 10 метрів нічого вже не видно. Але вивела малого, щоб трохи побавився. На подвір'ї — коза, він щось там до неї гукав, грався. Подивилася, що дитина спокійна, сама була в тапках, зайшла на кухню перевзутися. То було кілька хвилин, — розповідає пенсіонерка. — Виходжу, а дитини нема. Я його кличу, кричу — нема, і всьо. Походила по сусідах, попитала, чи не виділи — ніхто нічого. Воно маленьке, пройшло собі незамітно і щезло. Як крізь землю. Шукали спочатку самі. А потім вже на міліцію подзвонили.

За 50 м від обійстя Галини Свиреденко — ліс. За ним — поле. Під вечір пустився дощ, температура опустилася до +1°C.

— Десь до 400 чоловік з'їхалося ту дитину шукати. Рятувальники розробили план, прочісували кожен метр. Навіть у криницю заглядали, чи не дай Бог, туди впав. Усі розуміли, що з кожною наступною годиною шанс при такій погоді знайти дитину живою зменшується, — каже лісничий Кременецького лісництва 62-річний Володимир Шандрук. — Я ту територію всю знаю, як своїх п'ять пальців. Але дитини ніде в лісі не було. Згадав тоді, що в нас у райцентрі живе ворожка Ольга. Подзвонив, та вона не брала слухавки. Вже десь після сьомої години пошуків виходили з лісу і думали рушати в штаб. Тут мені Ольга дзвонить. І одразу: в полі шукайте. Сів у свою машину і поїхав у поле.

За 700 метрів від двору знайшов дитину.

— У полі там посіви сої були. От трактор сою зібрав, а від його коліс рови залишилися на ріллі. Назарчик в один такий рів зайшов, упав на терля й заснув. Певно, довго ходив, плакав, а потім не мав уже сили і ліг, — додає чоловік. — Коли підійшов до нього, він весь корчився від холоду. Думаю, ще б пару годин — і дитина би замерзла. Його врятувало, що був в теплій курточці, комбінезоні й шапці. Ліг на землю, де хоч трохи було соломи. Взяв його до себе. Відвіз до штабу, думали в лікарню відправити, та у рятувальників були свої медики. Найперше, хлопчика роздягнули й керуючий МНС грів його до свого тіла, а ми розтирали ножки й ручки. Потім донесли до хати. В той момент якраз мати малого приїхала. Вона весь той час до нас на таксі добиралася, її село за 200 кілометрів від нашого.

Загрози здоров'ю дитини нема.

Джерело: gazeta.ua