Після першого тайму, враховуючи його перебіг, подумалося: чи треба було "Динамо" з дурного розуму програвати обом клубам зі Львова, а також дарувати два очки аж самому "Чорноморцеві", який зараз перетворився на справжню футбольну "хвойду" і "дає" усім, з ким зустрічається? Якби не ці осічки - київський клуб перед грою з "Шахтарем" перебував би на чолі таблиці. Чи не єдина беззаперечна заслуга, яку міг приписати собі О.Хацкевич у не надто вражаючій кар'єрі на чолі "Динамо" - мінімальні перемоги в декількох матчах чемпіонату поспіль проти головного суперника - "Шахтаря". Це був, можна сказати, його останній бастіон. Після цього матчу він впав...
У першій половині звітної гри "Шахтар" ніби й контролював м'яч, але молоді динамівці відзначалися відсутністю мандражу та його "рідною сестрою" - впевненістю. Загалом, обидві команди діяли досить швидко, флангові прориви з обох сторін несли загрозу, й захисникам нерідко доводилося діяти на межі фола, або й поза його межею. Але оскільки хронічний "поганий хлопець" українського El clasico Гармаш цього разу сидів на лаві майже до завершальних хвилин гри, до шарпанини і "листопаду" жовтих карток не доходило. На 22 хв після пасу Сідклея Вербічу не вистачило якихось сантиметрів, щоб замкнути простріл бразильця. Одразу ж контратака гірників закінчилася виведенням на зручну позицію Патріка і
його ударом - мимо. Забігаючи наперед - в схожому й навіть ще більш енергійному ключі гра проходила і в другому таймі. На нього суперники вийшли за мінімальної переваги "Динамо" - на 44 хв. верхова передача Піваріча, скидка головою Сідклея і грамотне блокування Вербічем захисника "Шахтаря" дало змогу Шапаренку вразити ворота П'ятова. У складі "Шахтаря" вийшов на заміну Тайсон, який лише оклигав після травми, і одразу ж взяв керування діями партнерів у свої ноги. Однак вже на 48 хв. Вербіч виходив віч-на-віч з П'ятовим, але якось незграбно став перебирати ногами наче в нього сповзли кальсони, і зручну нагоду було змарновано.
На розплату за марнотратство довго чекати не довелося: на 54 хв. Тайсон, обігравшись з партнером, увірвався в штрафний майданчик і, обігравши Бойка, викотив м'яч під удар недавньому "дезертиру" з табору "Динамо" Мораєсу. Далі був точний удар Циганкова головою після верхової передачі, але коли П'ятов уже спересердя і зі злістю махнув рукою на своїх захисників, виявилося, що рудоволосий хавбек динамівців перебував у офсайді. Темп гри під її завісу трішки підупав, але напруга не зменшилася - майже кожен випад наштовхувався на контрвипад; "Шахтар", розуміючи, що нічия його загалом влаштовує, все ж не вдався до "засушування" гри і шукав свій шанс; "Динамо" намагалося щось "витиснути" зі своїх нагод.
Матч ніби котився до нічиєї, але ті з глядачів, котрі поквапилися залишити трибуни, не побачили звичного для поєдинків киян і гірників нервового ендшпілю: вже в доданий час був вилучений з поля оборонець "Динамо" Кендзьора, пішли "етюди" з виряченими очима і хапаннями суперника за шию, отримав свою "законну" жовту картку Гармаш. І, як смачненька вишенька на торті для шанувальників "Шахтаря" - ефектний удар Коваленка у верхній кут. Різниця між командами в турнірній таблиці зросла до 8 очок, й "Динамо", здається, вже зовсім не зарано планувати виступ у Лізі Європи наступного сезону. Об'єктивно кажучи, це зараз видається їхнім оптимальним рівнем...