Євро-2016 стартував

Давноочікуваний європейський футбольний форум стартував. Церемонія відкриття на стадіоні «Стад де Франс» була компактною і насиченою і вмістила в собі як історичні національні атрибути Франції (акордеон, канкан, Едіт Піаф, інсталяція на трибуні Ейфелевої вежі), так і сучасні музичні ритми у виконанні Д.Гетти і З.Ларсон та проліт ескадрильї винищувачів із димовим зображенням кольорів національного прапора.

Найперше враження від матчу-відкриття: дуже не хотілося б, щоб його сюжет в плані протистояння фаворита і «андердога» повторився у поєдинку Німеччина – Україна. Румуни, не переобтяжені зірками у складі й, відповідно, особливими амбіціями, постали далеко не тою розхлябаною командою, яку ми бачили у недавньому спарингу зі збірною України. Підбадьорувані гучними вказівками свого «кондуктора» А.Йорданеску, вони діяли старанно і самовіддано в захисті, причому не сідаючи в ньому «наглухо», а й намагалися протиставити господарям свою контргру. Їхній нападник Б.Станку мав дві стовідсоткові нагоди для взяття воріт, однак вразив їх лише з пенальті, зрівнявши рахунок після дебютного голу француза Жиру. Долю таких напружених матчів нерідко вирішує якась яскрава футбольна індивідуальність. Таким у звітному матчі виявився форвард французів Д.Пайє. Спершу він віддав гольовий пас на Жиру, а за лічені хвилини до закінчення гри завдав невідпорного удару в самісіньку «дев’ятку», принісши збірній Франції таку бажану перемогу і викликавши захват переважної частини публіки на «Стад де Франс». Підопічна Д.Дешама цим самим дали зрозуміти, що, на відміну від Австрії й Швейцарії на Євро-2008 і України та Польщі на Євро-2012, збираються бути справжніми, а не номінальними господарями турніру.

Ігор Дуда