Фрагменти футбольного 2019-го
Пам'ятних подій у футбольному році, що минає, кожен уболівальник може нарахувати чимало. Спробую виокремити ті з них, які, на мою суб'єктивну думку, є найважливішими. Як у позитивному, так і негативному аспекті. Отже:
1. Перемога збірної України у кваліфікаційній групі до Євро-2020
Андрій Шевченко змусив притихнути скептиків - це беззаперечно. Безумовно, критичне око могло помітити відсутність стабільності: після феєричної перемоги над Сербією (5:0) був натужний виграш у Люксембургу (1:0). Однак вирішальний поєдинок проти чинних чемпіонів Європи - команди Португалії - українська збірна провела максимально відмобілізованою і, не без деякої усмішки фортуни, здолала К.Роналду і його компанію. Зрівняний на останніх секундах рахунок останньої гри проти сербів (2:2) засвідчив, що команда прагне "відвикнути" від програшів і задля цього ладна боротися до останнього. Тепер надії вболівальників пов'язані з Євро-2020. Є підстави сподіватися, що повторення "феноменального" результату на Євро-2016 ( жодного очка і жодного забитого гола при п'яти пропущених у трьох матчах) точно не буде...
2. Перемога збірної України на чемпіонаті світу U-20
Команда Олександра Петракова переконливо підтвердила приказку про апетит, який приходить під час їжі. Здолавши по ходу турніру зовсім неслабенькі збірні США, Колумбії, Італії, молоді українці в фінальному матчі проти впертих південнокорейців здобули вольову перемогу - 3:1. Прізвища Булеци, Сікана, Попова, Супряги, Цітаїшвілі, Луніна (котрий заявив про себе ще раніше) замиготіли у спортивних виданнях. Хотілося б, щоб вони увірвалися у дорослий футбол так само, як після чемпіонату світу U-20 1977 р. це зробили Безсонов, Балтача, Баль... Наразі ж, на жаль, можна з деякою певністю говорити лише про те, що поступово завойовує місце в основному складі "Динамо" Попов. А ще (теж - на жаль) "Реал" ніяк не може знайти пристановище для Луніна. Дуже не хотілося б, щоб учасники цієї команди-переможниці підтвердили давню "болячку" нашого футболу: здібна молодь ніби й є, але потім казна куди дівається...
3. Прогрес Зінченка і Малиновського
Спершу - слово фахівцю. Екс-півзахисник збірної України Сергій Нагорняк: «Важко виокремити когось одного з цієї пари півзахисників. Зінченко і Малиновський прекрасно доповнювали один одного. Практично весь конструктив нашої збірної у відбірковому турнірі Євро-2020 йшов саме від цих виконавців». О.Зінченко, до того ж, не загубився і не змирився з другорядними ролями у суцільно "зірковому" "Манчестер Сіті" й зумів переконати не будь-кого, а самого Х. Гвардіолу в своїй потрібності. В уродженця Радомишля - вже два титули чемпіона Англії. Р. Малиновський поступово приживається в італійській "Аталанті", роблячи це без зайвого галасу, однак все частіше нагадуючи суперникам команди з Бергамо про свою "вбивчу" ліву ногу. "Шахтареві" ж він продемонстрував, що може віддати нею й результативний пас...
4. Кризова ситуація в "Динамо"
Взагалі, становище, коли не вдається вийти з групи Ліги Європи, де зібралися такі гранди, як "Мальме", "Копенгаген" і "Лугано", а в чемпіонаті України є реальний шанс посісти 4-те місце, повторивши "досягнення" часів керівництва О. Блохіна, доречніше назвати провалом. Він, як ведеться, завжди має своє ім'я і прізвище. Коли "фізрука" О. Хацкевича було звільнено після непотрапляння у Лігу чемпіонів (аж страшнувато уявити, що б там було...), його наступник О.Михайличенко благополучно довершив справу, проваливши й Лігу Європи. "У "Динамо" немає середньої лінії" - резюмує футбольний експерт Й.Сабо. Заради об'єктивності: захисники були не кращими. "Зараз рівню клубу відповідають 3-4 виконавці. Решта - просто баласт", - це вже думка екс-коуча "Ниви" Ігоря Яворського. Доводилося чути, в "Динамо" взимку планується суттєва кадрова чистка. Чи не припізнилося керівництво з цією ідеєю? А на додачу до всього - ще й вляпався в якусь темну історію з допінгом Артем Бесєдін.
5. Расистські випади проти Тайсона і Дентіньо
У історію протистояння на полі та поза ним "Динамо" і "Шахтаря" вписана нова й вельми неприємна сторінка. Матч УПЛ у Харкові був перерваний і міг бути припинений через поведінку фанатів "Динамо", які ображали непристойними з точки зору расової толерантності вигуками гравців "Шахтаря" Тайсона і Дентіньо. Дійшло до того, що обидва бразильці розплакалися, і заспокоювати їх довелося їхнім суперникам - футболістам "Динамо" на чолі з Циганковим. Тайсон, попри душевне хвилювання, спромігся все ж продемонструвати недружньо налаштованому сектору свій середній палець. Самі динамівські "ультрас" опісля, не без деякої цинічної дотепності, пояснювали, що вони, мовляв, зображали звуки... північних сов, які перебувають під загрозою зникнення, і ця акція мала на меті привернути увагу громадськості до їхньої долі. У-г-у-г-у... (так, здається, кричать сови?). Переконливо...
Ігор Дуда