Іхтіандру було б самотньо у тернопільському ставі через Надала
У водах тернопільського ставу Іхтіандр, швидше за все, не прижився б. По-перше, його навряд чи влаштувала б якість води. По-друге, через збіднілий підводний світ озера знайти собі компаньйона для прогулянок було б досить складно. Звичайно, доля містичного Іхтіандра тернополян мало хвилює, а от решту моментів заставляють екологів бити на сполох. І все тому, що в останні роки перлина обласного центру одночасно перетворилась на його головний біль. Цвітіння ставу, погіршення якості води, потужні звукові коливання дозволяють виживати в озері лише найстійкішим. Частина представників його підводного світу змушена шукати більш спокійнішого життя деінде, а решта взагалі помирає.
Завдяки тернопільському ставу впродовж останніх років обласний центр гучно заявив про себе не тільки на державному рівні, а й на світовому. Спершу місцеві жителі могли похизуватися тільки неперевершеними краєвидами, у яких зливалася незворушна синь ставу та квітуча зелень місцевих парків. Узимку на водоймі заворожено сиділи рибалки, на ковзанці катались діти, а влітку тернополяни тут охолоджувались від спеки. А рибним промислом тернополяни славились колись на всю Європу. І якої тут риби не було…
Останнім часом життя навколо ставу значно пожвавішало. На його берегах стало менше місць природнім краєвидам, натомість їх зайняли будівлі різного призначення. Тихий сімейний відпочинок розбавили хвилі адреналіну учасників міжнародних змагань з водно-моторного спорту. Човни, катери, скутери шматували глибини серця Тернополя. Видовище, без перебільшення, дивовижне, однак підводний світ ставу такому емоційному відпочинку людей не надто зрадів. Про це заявляють представники громадських рад з питань екології при органах місцевого самоврядування та державній екологічній інспекції. Чим доводиться платити озеру за раптову славу, достеменно не знає ніхто. Серйозних досліджень у цій царині не проводить жодна структура, а ентузіастів на зразок Жака-Іва Кусто у Тернополі годі шукати.
– Звичайно, проведення чемпіонатів з водно-моторного спорту позитивно відзначається на іміджі обласного центру. Таким чином Тернопіль заявив про себе на світовій арені. Але, на жаль, є й інша сторона медалі, – застерігає голова Громадської ради при Державній екологічній інспекції у Тернопільській області Галина Проців. – По-перше, для заправки човнів використовують різні види палива та мастила. Не виключено, що частина пального потрапляє у воду. Інше питання: чи має місце на життя підводний світ ставу, а саме – водна рослинність, риби, земноводні після проходження по воді великої кількості швидкісних човнів?
Однозначної відповіді на це запитання поки що фахівці не можуть дати. Наразі підставою для тривоги є лише їхні особисті спостереження.
– Необхідно провести дослідження водного світу водойми до проведення змагань та після і зіставити ці дані. Тільки тоді іхтіологи та екологи зможуть сказати, чи зменшується у ставі кількість риби, чи відбуваються з ними певні морфо-фізіологічні зміни і чи змінюється видова структура компонентів біогеоценозу взагалі. На жаль, такий моніторинг не проводиться. Крім того, варто врахувати, як до чемпіонату готувалася набережна. Тимчасово на ставі було спущено воду, і навіть осушено на якийсь час річище, бо на верхньому б’єфі вона не потрапляла в річку. Це відбувалося впродовж 8-10 км. У результаті загинуло дуже багато риби та іншого «живого світу» озера і річки. Її могли врешті-решт виловити рибалки. Як бачимо, відбувся серйозний вплив на навколишнє середовище, і нас цікавить питання, хто за це поніс відповідальність? – каже Галина Проців. – З цього приводу винесено ряд приписів Держекоінспекцією в області за порушення природоохоронного законодавства, однак у результаті карають тих, хто не має до цього прямого відношення, а саме – простих робітників чи службовців нижчого рангу. Аналогічну ситуацію ми усі з вами спостерігали в травні минулого року із забрудненням річки Серет. КП „Тернопільводоканал” скинуло в русло р. Серет неочищеними стоками в загальній кількості 40,0 тис.м3 стоків, що перевищує гранично допустимі норми. МНС назвало цю ситуацію – техногенною аварією.
Спершу природоохоронні органи називали суму збитків, завдану навколишньому природному середовищу, у розмірі близько 350 тис. грн.
Також було відзначено, що в результаті аварії загинуло близько 15 видів риб. У кінцевому результаті сума збитків була зменшена у десять разів і становила спочатку 50, а потім 36 тис. грн. Усі державні структури у перші кілька днів самоусунулися від відповідальності і відмовилися називати конкретного винуватця аварії. Також ніхто не інформував населення про стан води у річці, стан питної води в басейні Серету, як після аварії і на даний час.
За словами пані Проців, негативний вплив на стан водойми у Тернополі має забудова прибережної смуги ставу: «Такі роботи проводяться у водоохоронній зоні на прибережній захисній смузі, яка взагалі, згідно з чинним законодавством, не має права так використовуватись. Зараз у Тернополі можна спостерігати вихід човнів практично з будинків. Мова йде про приватний сектор зі сторони Кутківці та Нового Світу». Крім того, екологи пов’язують з активним використанням ставу зменшення кількості риби у водоймі. Через коливання поверхневих прісних вод вони отримують стрес. У результаті риба не росте і не відкладає ікри. Вона шукає інше, спокійніше місце. Відтак відбувається міграція, після якої риба у попереднє місце перебування не повертається.
Наразі екологи не ставлять питання про припинення проведення спортивних змагань на ставі. Спершу потрібно дослідити зміни водного середовища. Можливо, тоді вдасться віднайти спосіб зменшити негативний фактор. Але не слід забувати, що в природі відбувається ланцюгова реакція: одна зміна середовища веде до масштабних змін у цілій екосистемі, і в біосфері загалом.
У тернопільському озері – нові хижі поселенці
Менш категоричний у своїх заявах начальник державного управління охорони природного навколишнього середовища в Тернопільській області Орест Сінгалевич. Стверджувати про загрозливий характер проведення спортивних змагань на тернопільському ставі можна буде тільки після проведення відповідних досліджень. До цього часу про наслідки активного використання човнів можна говорити тільки теоретично.
– На жаль, ґрунтових досліджень стану водойми досі не проводилось, тому ми можемо лише гіпотетично припускати наслідки проведення на озері чемпіонату з водно-моторного спорту. Мова йде про викиди у водойму продуктів спалювання пального у моторних човнах. Також шкідливо на процеси репродукції іхтіофауни можуть впливати звукові коливання, – каже Орест Сінгалевич. – У Тернополі є багато науковців-екологів, зокрема, у Тернопільському педагогічному університеті, які можуть проводити такі дослідження на рівні виконання кандидатських робіт. У 2012 році такі роботи розпочато працівниками рибінспекції, які проводили перші контрольні вилови на найбільших водоймах області. Для вивчення стану тернопільської водойми потрібно проводити глибокі дослідження, які включатимуть лабораторні аналізи якості води до проведення спортивних змагань та після.
Ще одне болюче місце тернопільського ставу – цвітіння. Річ у тім, що тернопільське водосховище не є замкнутою водоймою. Течії рухаються зі сторони ріки Серет та її приток. Загалом завдяки організації двох заказників та збереженню двох болотяних масивів вода у став потрапляє відносно чиста, але біогенні речовини у ній однаково присутні, а це створює базу для розвитку синьо-зелених водоростей. Не малу роль у цій ситуації відіграють кліматичні зміни, які відбуваються у природі. Спалахи розвитку синьо-зелених водоростей є наслідком змін клімату. Вони належать до інвазивних видів рослин, які агресивно реагують на корінних мешканців водойми. Цвітіння провокує погіршення умов для проживання у ставі інших живих організмів.
– Незабаром проблема якості та дефіциту води стане найголовнішою екологічною проблемою людства. У 2013 році за рахунок Фонду регіонального розвитку та коштів державного бюджету заплановано розпочати у шести насалених пунктах Тернопільської області будівництво каналізаційних очисних споруд. У цей перелік входять: Кременець, Скалат, Хоростків, Копичинці, Гусятин, Бережани. Частина цих населених пунктів належить до категорії кризових. Повністю вирішити питання з очисткою води завдяки будівництву очисних споруд тут не вдасться. До того ж в області є й інші міста, які потребують термінового вирішення питань очистки стічних вод, зокрема, Чортків та Борщів, каже Орест Сінгалевич
Інша проблема в тому, що громада має обмежений доступ до інформації. Пересічні громадяни не можуть отримати достовірної інформації про якість води, яку вони вживають, стан повітря, яким дихають. Громадська рада неодноразово зверталася до міської ради з проханням зробити екологічну сторінку, на якій тернополяни могли б дізнатися про рівень показників, від яких залежить здоров’я людини, каже голова Громадської ради з питань екології при ТРМ Олександр Філь: «Доведено, що 80% захворювань у людей виникають через погану екологію та забруднену воду. Дайте ж людям інформацію, і вони самі вирішуватимуть, яким чином їм діяти».
Зоряна Гарасимів, "Номер один"