Інструкція для легковірних обивателів

Ми з дружиною вже зібралися було виходити з помешкання, як раптом почули мелодійний сигнал її мобільного телефону. Відкривши пристрій, дружина здивовано промовила: "Якийсь київський номер...".

Між тим, впевнений і добре поставлений жіночий голос доволі звучно - так, що і я міг чути - повідомив, що "на ваш рахунок надійшов переказ. Для уточнення деталей звертайтеся до оператора. Натисніть...". Почувши це, дружина з усмішкою кивнула і відключила зв'язок. "Чергові аферисти - промовила опісля до мене, - щось давненько не було їх чути".

Дружині (і мені разом з нею) пощастило - вона вже  достатньо наслухалася і начиталася розповідей про хитрощі телефонних "банківських" пройдисвітів. А заразом - і про численних легковірних співгромадян, які, попри постійні попередження і настанови правоохоронців, виявляють дивовижну властивість регулярно попадатися на вудочку спритників без надміру сумління, зате з надлишком "винахідливості". А також, вочевидь, знання людської психології - адже відомо, що найлегше обдурити того, хто... сам хоче бути обдуреним. В даному випадку - того, хто ладен повірити в казку про несподіваний прибуток, можна сказати, "на халяву". Оцю незнищенну рису нашого люду (не веду зараз мови про повідомлення на кшталт "ваш син скоїв аварію, терміново потрібні гроші" - це окрема тема) точно підмітили різномасті аферисти й вміло, тобто із зиском для себе, нею користуються. Чому їх, клятих, стільки розвелося? Вони, вочевидь, побічний продукт так званої свободи - адже недаремно батько китайських реформ Ден Сяопін казав, що коли ми відкриваємо вікно, щоб впустити свіже повітря, ми водночас впускаємо до кімнати й комарів. Тож, мабуть, найпевніший рецепт для перемовин з ними - не затягувати самі оті перемовини. Як це зробила моя дружина - від'єдналася, лише почувши чиюсь "дружню" інструкцію "натисніть...".

А то натиснеш  з дурного розуму - а потім хапатимешся за голову...