Київ без тепла: сталося те, чого боялися всі міста України. Тернопіль відпрацьовував цей сценарій заздалегідь

Нові виклики поставили нові загрози для комунальної сфери всієї країни

Столиця на межі енергетичного колапсу

Після нічної масованої атаки на столицю Київ опинився в критичній ситуації. Майже 6 тисяч багатоповерхівок залишились без опалення, а в багатьох будинках немає ні світла, ні води. За словами мера Віталія Кличка, без тепла залишилась половина всіх будинків міста.

Але найбільш тривожною є інша новина: комунальники отримали наказ зливати воду з внутрішньобудинкових систем опалення у п'яти районах столиці. Це торкнулось Соломʼянського, Голосіївського, Деснянського, Дарницького та Дніпровського районів — фактично половини Києва, де проживає близько 2 мільйонів людей.

Колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко попереджає: перезапустити систему вдасться лише за умови встановлення плюсової температури на вулиці. А синоптики прогнозують морози до мінус 23-25 градусів.

Віталій Кличко вже офіційно закликав мешканців виїжджати з міста туди, де є альтернативні джерела енергії та тепла. Фактично реалізуються найстрашніші прогнози: цілі мікрорайони можуть спустіти через блекаути, а люди змушені шукати притулок у сільських будинках з пічним опаленням.

А що з Тернополем?

На щастя, наразі в Тернополі та інших обласних центрах такої критичної ситуації немає. Ми сподіваємось, що подібний сценарій не розгорнеться в нашому місті.

Однак принципова різниця в тому, що Тернопіль готується до таких викликів заздалегідь.

Ще у 2023, 2024 та жовтні 2025 року в місті проходили масштабні навчання з підготовки до надзвичайних ситуацій у випадку відключення комунальних послуг. Міський голова Сергій Надал разом з представниками ДСНС та Національної поліції особисто перевіряв готовність об'єктів у різних мікрорайонах.

Під час навчань представникам ОСББ та управителям багатоквартирних будинків демонстрували, як правильно зливати воду з систем водопостачання — саме ту процедуру, яку зараз екстрено виконують у Києві. Окрему увагу приділили використанню теплового обладнання для підтримки необхідної температури в технічних приміщеннях.

Примітно, що саме фахівці з Києва приїжджали до Тернополя, щоб навчатись і переймати досвід організації таких заходів. Місто стало своєрідним прикладом готовності до екстремальних ситуацій.

Функціонують пункти незламності, є стаціонарні центри тимчасового перебування, налагоджена взаємодія між усіма службами. Тернопіль принаймні намагається бути готовим до будь-якого розвитку подій.

"Стандартна процедура" чи початок катастрофи?

У КМДА поспішили заспокоїти киян, назвавши злиття води "стандартним технічним заходом при мінусовій температурі". За офіційною версією, це робиться навіть при короткочасних відключеннях — "вимога безпеки".

В офіційному коментарі зазначили: "Під час аварій у морозну погоду, коли тимчасово припиняється циркуляція теплоносія, злиття води з будинкових систем опалення є обов'язковою технічною дією. Вода при мінусовій температурі швидко замерзає, і саме здренування дозволяє запобігти пошкодженню мереж та обладнання".

Однак експерти б'ють на сполох. Олег Попенко, голова Союзу споживачів комунальних послуг, порівнює ситуацію з повторним запуском опалювального сезону, на який зазвичай потрібен до місяця часу — і це за плюсової температури. За морозів процес може розтягнутись на набагато довший термін.

Виникає закономірне питання: чи витримають старі київські комунікації такі маніпуляції? Цикли заморожування-розморожування, постійні спуски та запуски води — це колосальне навантаження на труби, яким у деяких будинках по кілька десятків років. Металева втома накопичується, і кожен наступний цикл послаблює систему ще більше.

При цьому кияни намагаються грітись електричними обігрівачами, що призводить до перевантаження мережі та аварійних відключень світла по всьому місту. "Люди починають топити електроприладами, і це може стати катастрофою для підстанцій", — попереджає Попенко.

Чи є "план Б"?

Юрій Корольчук категоричний: "Тут не може бути «плану Б». У Києві немає такої кількості резервних джерел живлення, щоб вирішити проблему з опаленням багатоповерхівок".

Столиця виявилась у кроці від катастрофи несподівано — для цього не знадобилось навіть сильних морозів. Вчорашня атака, за словами Кличка, "була найболючішою для об'єктів критичної інфраструктури". росіяни змінили тактику і почали бити саме по тепловому блоку ТЕЦ, а не лише по енергогенеруючому обладнанню.

Висновки: підготовка — не гарантія, але шанс

Звісно, існують ситуації, які неможливо передбачити на 100%. Масштаби руйнувань критичної інфраструктури можуть бути такими, що жодна підготовка не врятує.

Регулярні навчання, відпрацювання алгоритмів дій, навчання управителів будинків — це не просто формальність. А от злив комунікацій — це не така проста процедура, як може здатися. Це потребує знань, досвіду, правильної послідовності дій. Одна помилка — і можна отримати прорив труб, затоплення підвалів, або пошкодження системи, яку потім неможливо буде запустити.

Саме тому в Тернополі управителям будинків та представникам ОСББ демонстрували на практиці, як правильно проводити цю процедуру, як використовувати теплове обладнання, як оповіщати мешканців.

Чи вистачить цієї підготовки, якщо лихо прийде і до нас? Хочеться вірити, що так. Але реальність війни непередбачувана, і кожне місто має бути готовим до найгіршого.