Ліга чемпіонів: чи то "містяни" вже були не ті, чи горщики насправді ліплять не святі...

"Манчестер Сіті" - "Шахтар" - 1:1

Жіноча інтуїція - все таки велика річ. Вона може зранку підказувати її власниці, що чоловік увечері з'явиться "підшофе". А наступного ранку він ніяк не зможе знайти, здавалося б, надійно схованих грошей - завдяки тій же інтуїції вони встигли успішно перебратися в елегантний жіночий гаманець... Та це, зрештою, побутові дрібниці. В даному ж випадку доводиться констатувати, що саме ота інтуїція безмежно далекої до футболу й закоханої в скрипічні концерти Моцарта і Мендельсона викладачки музики на ім'я Оксана точно підказала їй на перший погляд просто фантастичний результат матчу в Манчестері. Спробував би навіть виконати для неї якийсь етюд на скрипці, або хоча б щось на зразок "Мурки" чи "Собачого вальсу" на піаніно, але навряд чи потрафлю...

Рахунок 1:1 не означає, що "Шахтар" з усіх сил відбивався впродовж всієї гри, скупчився всією командою у власному карному майданчику,  вибивав м'яч куди очі бачать  і був безмежно щасливий випадково забитому голу. За певних обставин і за більшої прихильності фортуни підопічні Л.Каштру могли вивезти з Манчестера повноцінні 3 очки, і особливою сенсацією, якщо судити з перебігу матчу, це не виглядало б. Слова португальського коуча про те, що “Ми не приїхали сісти, закритися і чекати атак «Сіті», постараємося знайти правильні шляхи до їхніх воріт", які перед грою здавалися надміру самовпевненими, загалом, виявилися пророчими. Що цьому посприяло? Найперше, як здалося - лідери "Сіті" де Брюйне, Гюндоган, Стерлінг були у звітній грі не надто схожими на себе. Чи таким був тренерський задум Х. Гвардіоли (досягти перемоги малою кров'ю), чи далася взнаки втома після поєдинку з "Челсі", але тотальної переваги, до якої вже історично звиклося під час візитів "Шахтаря" на Etihad Stadium, господарям створити не вдалося - не було для цього достатньої швидкості ніг і думки. Натомість вже до середини тайму гірники могли вести з різницею в два голи. Спершу Тете, який успішно замінив  Марлоса на правому фланзі, ледь не скористався "дитячою" помилкою голкіпера "Сіті" Едерсона, а пізніше Патрік отримав пас з флангу, перебуваючи в дуже зручній позиції перед воротами, однак удару завдав у стилі фулбека з регбі.

Все ж така ідилія на англійській галявині вічно тривати не могла, і в другому таймі гравці "Сіті" помітно насіли на ворота гостей. До певного часу це не приносило їм дивідендів, але на 56 хв. чітка триходівка господарів, якій посильно допомогла загальмованість центральних захисників "Шахтаря" у створені штучного офсайду, дала змогу Гюндогану спокійно відправити м'яч у кут воріт.  Ну ось, подумалося, зараз піде-поїде... На щастя, похмурі передчуття не завжди збуваються. Вкотре вже вдалою виявилася проведена Л.Каштру заміна: Соломон, який замінив старанного, але помітно втомленого в другому таймі Коноплянку, точним ударом завершив атаку за участю Тете і Додо. Гол вселив у нашу команду добрячу дозу впевненості, гравці "Шахтаря" не відмовляли собі в нахабстві періодично йти в атаку, що утримувало футболістів "Сіті" від можливої спокуси таки вирвати перемогу. Зрештою, для здобуття першого місця у групі їм виявилося достатньо і такого результату.

Зовсім не засмутив він і українську команду, яка вже, здавалося, набула паскудної звички привозити з Манчестера цілу торбу м'ячів, а то й отримувати їх удома. Ситуація в групі після перемоги "Аталанти" в паралельному матчі над загребським "Динамо" (2:0) стала доволі інтригуючою ("Сіті", як вже зазначалося, це не стосується). Зрештою, все наразі - в руках (ногах?) футболістів "Шахтаря". Перемога вдома в останньому турі над "Аталантою" стовідсотково виводить їх у плей-офф Ліги чемпіонів. За певних обставин (якщо "Сіті" захоче показати у Загребі господарям wasp's sting, тобто осине жало, або ж, по-нашому, де раки зимують) український клуб влаштує і нічия. 

Ігор Дуда