Користуючись логікою багатьох наших політиків, скажу не без гордощів: я вгадав результат. Щоправда, не результат, а рахунок. І вгадав, так би мовити, навиворіт, з точністю «до навпаки». Але ж – вгадав!
Перед матчем тренер «Динамо» Сергій Ребров висловив думку, що «Наполі» за манерою гри схожий на «Шахтар». Отож можна було очікувати, що з помилок у недавньому матчі з гірниками будуть зроблені правильні висновки і що у матчі з неаполітанцями вони вже не так різатимуть око. Зокрема, малася на увазі невпевнена гра оборонців «Динамо» при флангових навісах (гол Дентіньйо, нагадаю, став наслідком одного з них). Однак вчорашня гра показала, що наука на власних помилках є для підопічних Реброва непосильно складною справою, і вони воліють безконечно наступати на порозкидані по полю граблі. Хоча до середини першого тайму і доволі ефектного гола Гармаша гра киян не віщувала нещасливого кінця.
А потім почалося… Два голи поляка Міліка у ворота Шовковського - не наслідок якихось хитромудрих багатоходівок зі зміною місць, відволіканням оборонців і несподіваним підключенням з глибини, а результат безладу в захисті після простеньких, аж до примітивності, навісних передач з флангу. До цього безладу долучилися і Віда, і Макаренко, який прикро розчарував після вдалого матчу з «Шахтарем» і, на жаль, Шовковський. Напевно, СаШо вже пора перестати гратися у Яшина чи у Дзоффа і залишити рамку воріт на плечах партнерів та під оплески глядачів – інакше цілком можна дочекатися осудливого свисту й не надто приємних викриків. Здається, відгукнувся динамівцям і непризначений пенальті за гру рукою Віди у грі з «Шахтарем». Сидорчук у другому таймі вирішив «намалювати» падіння у карному майданчику італійців, та зробив це явно не за Станіславським, отримав від арбітра другу жовту картку й передчасно пішов у роздягальню. Надії на порятунок після цього у киян стали зовсім примарними.
Цікавою і показовою є оцінка гри з обох сторін. Тренер «Наполі» Мауріціо Саррі був лаконічним: «В цілому, наш тактичний план на матч виявився правильним, але трохи «змазала» картину надто висока кількість браку». Ну, якщо для італійського allenatore кількість браку в діях його підопічних була «надто висока», то С. Реброву для такої характеристики, мабуть, знадобилися б якісь мегавеличини. Однак він охарактеризував гру по-іншому: «Вважаю, це була позитивна гра. Граючи у меншості, ми показали гідний футбол, атакували…». Йому вторує А.Ярмоленко: «Результат поганий, але по грі можу сказати, що грали непогано». З цього можна зробити висновок, що така ж «позитивна» і «непогана» гра буде в майбутньому. І пошук граблів на полі продовжиться.
