Якщо «Динамо» в матчі Ліги чемпіонів проти «Бенфіки» неприємно вразило своїх прихильників (хоча й не всіх), то виступи наших клубів у Лізі Європи пройшли, скажімо так, в межах очікуваного. «Шахтар» у Львові не залишив каменя на камені на амбіціях бельгійських «буйволів» з гордовитим профілем індіанця в бойовому головному уборі з пір’їн орла на емблемі. Оте пір’я вітер щосили носив по всій «Львів-Арені», і заслуга в цьому не лише латиноамериканської групи атаки «Шахтаря» в особах Марлоса, Бернарда, Ферейри і Тайсона, а й доморощених хавбеків Коваленка і Малишева. Розтинаючі атаки гірників ставили оборону гостей у повну безвихідь, в той час як вилазки бельгійців через центральну зону, які в першому таймі нерідко пропускав захист донеччан, так і не знайшли завершення. «Шахтар» у креативному плані виглядав дуже непогано, але не варто все ж забувати, що «Гент», попри войовничу емблему – це всього лише «Гент».
«Зоря» у Роттердамі, може, і хотіла поквитатися з «Фейєноордом» за прикру поразку дворічної давнини, але як вона збиралася це зробити – зрозуміти було важкувато. Атакам підопічних Ю.Вернидуба помітно бракувало гостроти й, власне, атакуючої спрямованості, а коли випала нагода встругнути традиційну дурницю в захисті – луганчани не проминули нею скористатися. Сіваков біля власних воріт не інакше як уявив себе Беккенбауером і затіяв непотрібну обводку, що обернулася голом (хоча сам «кайзер Франц», пригадується, грішив цим лише у виняткових випадках). Надалі голландці грамотно побудували оборону й довели матч до перемоги. Матчі на євроарені, звичайно, збагачують досвідом, але наразі непомітно, щоб цей досвід особливо прислужувався «Зорі» - все ті ж прикрі й зовсім необов’язкові помилки…
Становище наших клубів у своїх групах на екваторі турніру діаметрально протилежне. «Шахтар» уже навіть не однією, а обома ногами ступив у футбольну весну, а «Зоря» міцно загрузла на останній сходинці. І в останніх трьох матчах, за словами тренера і гравців, робитиме все, щоб виправити становище. Здобуваючи попутно отой самий досвід…
