\n\n\n\n\n\n\n\n

Ліга Європи: перемога через клас і досвід через набиті гулі

«Фенербахче» - «Зоря» – 2:0

«Шахтар» - «Коньяспор» - 4:0

При всій симпатії до команди Ю.Вернидуба, наріканнях на нефарт, що її супроводжує у турнірі Ліги Європи і на суддівські помилки не на її користь, все ж варто об’єктивно визнати: «Зоря» у своїй групі посідає «законне» останнє місце. «Не можна обійняти неосяжне», - цю життєву мудрість має підстави згадати Ю.Вернидуб, який, здається, спробував це зробити, тобто  з обмеженою кількістю кваліфікованих виконавців протриматися і в УПЛ, і в єврокубку. Як наслідок – почалася «пробуксовка» у національному чемпіонаті (остання поразка від «Олександрії») і не вистачило наснаги у Лізі Європи.  Матч у Стамбулі з «Фенербахче» переконливо це продемонстрував. Турецький клуб явно поставив собі за мету перемогти «малою кров’ю» і досяг її. Це – якщо говорити про підсумковий результат. Починалося ж усе зовсім не безнадійно для української команди. Десь за рахунок власного старання і натхнення, десь – завдяки «турецькому пільговому режиму all inclusive» (як охарактеризував гру господарів у першому таймі коментатор) гравці «Зорі» заволоділи ігровою ініціативою. Наполегливість попереду Петряка, Караваєва, Кулача, підключення до атак Харатіна і  Гречишкіна налаштовували на оптимістичний лад, якби не одне «але»: привабливі для ока дії наших футболістів виявилися зовсім марними з практичної точки зору. Постійно здавалося, що біля воріт турків от-от виникне щось загрозливе, але до справжньої небезпеки справа не доходила. А в другому таймі «Фенербахче», знову ж таки без особливого напруження, показав, хто є господарем поля і як повинна здобувати результат команда пристойного класу, укомплектована збірниками різних країн. Словак Стох і данець К’яер дали зрозуміти футболістам «Зорі», що «пільговий режим» має свої часові межі. Не скористалися ним – ваші проблеми.

Гру «Шахтаря» у Львові з  «Коньяспором» можна, за великого бажання і патріотичного пафосу, назвати помстою туркам за «Зорю». Проте доречніше буде охарактеризувати її як формальне підтвердження переваги більш класної команди над менш класною. Знову ж таки – без зайвого напруження і тривоги за кінцевий результат. Гравці турецького клубу іноді нагадували зграю курей, над якими нависла тінь яструба.  Вийшов, за великим рахунком, міжнародний тренувальний матч з користю для рейтингу країни. У якому, до того ж, була змога перевірити групу молодих виконавців. Матвієнко, Борячук, Танковський і Шевченко каші зовсім не зіпсували, що свідчить про надійність кадрових тилів клубу Р.Ахметова. Це – розкіш, яку може дозволити собі «Шахтар» і якої позбавлена «Зоря». І одна (лише одна) з причини  того, що гірники з надіями чекають на єврокубкову весну, а луганчани прощаються з Лігою Європи.

Хочеться сподіватися – з багажем досвіду, який приходить і з набитими гулями…

Ігор Дуда