Ліга націй: українська коса надщербила словацький камінь
Україна - Словаччина - 1:0
Ліга націй задумувалася, серед усього іншого, і для того, щоб звести разом приблизно рівні за силою команди. Щоб Італія, приміром, зустрічалася з Португалією, а Ліхтенштейн - з Гібралтаром. Тоді поєдинки матимуть спортивний інтерес і менше буде астрономічних рахунків 7:1, 9:0 і подібних. У матчі Україна - Словаччина цей задум, здається, отримав стовідсоткове втілення. Зустрічалися практично рівні, гідні один одного суперники, і перебіг гри це підтвердив. Важкувато було встановити (тим більше - за відсутності глядацької підтримки), хто господар поля, а хто - гості; ігрова перевага почергово переходила до кожної команди; визначити, хто з них діє першим номером, а хто чекає свого шансу в контратаці теж було нелегко. І оскільки букмекери ставили таки на перемогу українців, а перед матчем було чимало розмов про те, наскільки важливою є для нас перемога з точки зору подальшої турнірної долі, то цілком доречно спробувати визначити, чому її досягти тривалий час не вдавалося. І досягти вдалося лише завдяки пенальті.
Розпочну з того, кому загрожувати чужим воротам приписано його, так би мовити, службовим становище. Роман Яремчук в першому таймі запам'ятався лише одним доволі кволим ударом після вертикальної атаки за участю Караваєва і Марлоса. Ярмоленко, відчувається, перебуває не в найкращих кондиціях і регулярно програвав свої двобої зі Шкриньяром. Простріли Коноплянки з флангу і подачі кутових адресатів не знаходили, а шансів для фірмового зміщення у центр з наступним ударом наш лівий хавбек не отримав. Суто статистично найбільшу загрозу воротам словаків у першій половині створював Степаненко, однак його (як і Малиновського) ударам здалеку бракувало то сили, то точності. Гості, в свою чергу, не залишилися в боргу - гострі дії на флангах Вайса і Мака тримали наш захист і П'ятова у належному тонусі, а потужний центрфорвард Немєц намагався використати найменшу можливість для удару головою. А десь починаючи з 65 хвилини за нашу команду стало трохи страшнувато: українці, здалося, "підсіли" фізично і досвідчені словаки спробували отримати від цього зиск. Заміна Нємєца на Дуду дала їм змогу підвищити темп. Капосний однофамілець постійно намагався загострити гру, а одного разу просто таки "вирубав" сильним ударом Ракицького. Все ж результативною виявилася заміна від Андрія Шевченка.
Рейд "свіжого" Циганкова, на думку грецького арбітра, не за правилами зупинив бездоганний до цього моменту Шкриньяр. На нещастя словаків, це сталося у їхньому карному майданчику. Ярмоленко не без проблем, та все ж "пробив"голкіпера гостей ударом з 11-метрової позначки. Ще через декілька хвилин Андрій міг позбавити усіх нас "енної" кількості спалених нервових клітин, однак, перебуваючи у дуже вигідній позиції, не вдарив, я якось незграбно тицькнув м'яч. Закінчення гри, як і можна було чекати за такого рахунку, виявилося "валідольним"; в одному з епізодів П'ятов не втримав мяч і лише відчайдушне вибивання Зінченка врятувало ситуацію; голова ФФУ Андрій Павелко у VIP-ложі закочував очі догори, апелюючи, мабуть, до вищих сил. Апеляція виявилася дієвою: українці довели матч до перемоги і стали першою командою в турнірі, яка має максимальний очковий здобуток після перших двох турів.
1:0 - саме такий рахунок назвав у своєму прогнозі дебютант нашого опитування, підприємець Михайло Биць - відомий в минулому багатьом тернополянам бармен відомого закладу з неформальною назвою "У пана Юзека". Є привід для "три рази по п'ятдесят". Без закуски.