Ліга Європи: справедливість проігнорована і підтверджена
"Астана" - "Динамо" - 0:1
"Ворскла" - "Арсенал" - 0:3
"В Астані буде складно, але кияни повинні вигравати навіть на виїзді, тому що їм попалася група, в якій можна і потрібно посідати перше місце", - так оцінив ситуацію перед грою експерт каналу "Футбол" Віктор Леоненко. Так, зрештою, і сталося, але одна справа - робити передматчеві прикидки в студії й зовсім інша - виходити на поле (нагадаю - синтетичне) і досягати потрібного результату. Він не стояв перед "Динамо" в усій невблаганній категоричності: киян цілком влаштовувала нічия, та й навіть поразка зовсім не обов'язково означала фатальні турнірні наслідки. От "Астані" програш у цій грі справді був зовсім ні до чого - заключний матч казахи проводитимуть на виїзді з "Ренном", і тепер після перемоги останнього у грі з "Яблонцем" перед французьким клубом відкривалється непогана перспектива посісти друге місце в групі.
Після гри господарі мали всі підстави кусати лікті й усі інші доступні частини тіла - футбол вкотре довів, що не надто товаришує з законами діалектики, і що кількість у ньому зовсім не обов'язково переходить у якість. А конкретніше - у рахунок на табло. Поки гравці "Динамо" призвичаювалися до незвичного покриття, господарі встигли створити декілька стовідсоткових гольових загроз, але їхня неточність в першому випадку і захисник Бурда, який підстрахував Бойка на лінії воріт в другому, завадили казахським футболістам уже в дебюті вести в рахунку з перевагою в два м'ячі.
Заради справедливості, якихось хитромудрих тактичних ходів у арсеналі у "Астани" не виявилося; свій наступ команда вела хоч і наполегливо, але доволі схематично, і захист "Динамо", прийшовши до тями після мало не катастрофічного початку, надалі якось давав собі раду. Все ж, мабуть, показово, що єдина результативна атака у цій грі була наслідком несподіваного й дотепного пасу Циганкова на Вербіча, яким словенець скористався сповна.
Вже ближче до фінального свистка кияни трохи "підсіли"; тиск господарів від цього лише посилився, однак, крім ефектного удару їхнього сербського захисника Рукавини в поперечину, ні до чого не призвів. Після матчу і гравці "Динамо", і коуч "Астани", і експерти в студії визнавали, що киянам добряче пощастило і що гра була нічийною. Мабуть, ці думки справедливі, але рахунок на табло і в протоколі УЄФА цю справедливість проігнорував.
Зате в матчі в Києві, де "Ворскла" змушена була приймати лондонський "Арсенал", футбольна справедливість торжествувала сповна. По завершенні гри в Астані коментатор, відзначивши перемоги "Шахтаря" і "Динамо", висловив сподівання, що "Ворскла" продовжить цю переможну серію українських клубів у євротурнірах. Після першого тайму ця сентенція сприймалася як насмішка. Перевага напіврезервного складу "канонірів" в усьому - вправності роботи з м'ячем, тактиці, зрештою, в футбольній хитрості (досвідчений Ремзі дуже спритно спровокував нашого краянина Пердуту на фол в штрафному майданчику) , - часами ставала просто непристойною, і якби в футболі діяв боксерський звичай викидати на поле білий рушник на знак капітуляції, то штаб В. Сачка міг би зробити це вже на 41 хв. після просто таки знущального третього гола Віллока. Другий тайм - майже класичне "Одні не хочуть, інші - не можуть". Чи не єдина, суто егоїстична втіха - у сусіда на днищі турнірної таблиці теж корова здохла: "Карабах" у себе вдома поступився "Спортингу" із ще більш оглушливим 1:6. Знову постає запитання, яке виникало вже не раз: після таких матчів переможені прогресують в майстерності,чи навпаки - зазнають стресу, який надовго виводить з ладу? "Карпати" в 2010 р. потрапили в одну групу з дортмундською "Боруссією", "ПСЖ" і "Севільєю" і що - сильно після того прогресували? Он і Ліга націй збірних команд задумана, серед іншого, й для того, щоб зустрічалися приблизно рівні між собою суперники. Вчорашнього вечора на НСК"Олімпійський" цією рівністю навіть не пахло...