Просвіта від рідного TV

08.09.2017 18:00

На відміну від хронічно зайнятих людей, які бідкаються, що їм ніколи дивитися телевізор (а, може, й кокетують цим - щоб підкреслити власний "трудоголізм") , я, грішний нероба, полюбляю зручно й надовго вмоститися біля "ящика". Що не кажи, з нього багато про що можна довідатися. І не лише зі світових і національних каналів, а й з наших рідних місцевих.

Сентиментальну прихильність віддаю TV-4 - не в останню чергу завдяки новорічним вогникам з показушною веселістю і банально-занудливими текстами, а також пам'ятному святкуванню власного ювілею з "дикими танцями" в студії та розлогими спогадами там таки про власний славний (не менше!) творчий шлях в стилі "зірок" світової журналістики і з твердим переконанням, що вдячна глядацька аудиторія, затамувавши подих, ловить кожне слово своїх телекумирів. Ну, і звичайно ж, реклама. Пісня про ковбасу під гітару - це щось...

Втім, не лише розвагами, фестинами і рекламою відзначається лідер містечкового телепростору. Дивлячись його, можна добряче поповнити і власну ерудицію. Так, 12 чи 13 липня миловидне дівча, яке анонсувало прогноз погоди, сповістило, що саме цього дня 1985 року в Парижі "Сергій Бубка вперше стрибнув на відстань 6 метрів". А буквально вчора не менш приємна юна особа (вони миготять на каналі як у калейдоскопі) повідомила в тому ж анонсі, що в цю пору року, себто восени, день щодня зменшується на 3 години (?). Може, й так, хто його знає... Думаю, якби була можливість приділити перегляду каналу більше часу, то зміг би дізнатися ще чимало цікавих речей. Тепер, коли випаде нагода знову зустрітися з С.Бубкою, не забути б запитати в нього, чи він стрибав із жердиною, чи, може, обійшовся без неї? І не забути б десь о 15:00 увімкнути світло - нині ж сутінки можуть настати катастрофічно рано...

Ігор Дуда