Лише вдруге за роки спостережень: на Тернопільщині сфотографували надзвичайно рідкісного птаха

У природному заповіднику "Медобори" зафіксували надзвичайно рідкісного птаха - нерозня. Пернатого сфотографував орнітолог установи Арсен Капустинський, під час обстеження водойм. Це лише друга зустріч птаха за роки орнітологічних спостережень у заповіднику.

Нерозень (Anas strepera Linnaeus) є рідкісним червонокнижним видом. Птах дещо менший за крижня. Виражений статевий диморфізм. Самці та самки мають бурувато-сіру голову з темними дрібними рисками. Спина у самців сіро-бура, підхвістя і надхвістя чорні, на крилах "дзеркальце" білого та каштанового кольорів, яке є також і у самок, але меншого розміру. У самок спина, груди та боки тулуба темно-бурі з іржавими поперечними смужками, нижня частина грудей і черево білувато-іржаві, хвіст іржасто-рудий.

Ареал нерозня охоплює рівнинні регіони Пн. Америки; у Євразії від пд. Скандинавії, Голландії, пд. Великобританії, на сх. до центральних р-нів Пн.-Сх. Китаю. В Україні гніздовий ареал мозаїчний: охоплює долини Дністра, Дніпра, Прип'яті, у дельті Дунаю, пн. узбережжя Азовського та Чорного морів.

У гніздовий період оселяється на відкритих водоймах рівнин зі стоячою водою чи повільною течією. Основу харчування нерозня складають листя і пагони водних трав'янистих рослин і водорості. Відносно невелику частку кормів становлять насіння деяких трав. Птахи також вживають в їжу молюсків, ракоподібних, пуголовків і мальків риб. Каченята живляться комахами. Корм нерозень здобуває здебільшого у верхньому шарі води.

Під час міграцій і на зимових стоянках, зазвичай, обирає затоки, лагуни, заболочені низовини.

Загальноєвропейська популяція - до 96 тис. пар, за останні 30 років чисельність суттєво скоротилась. Сучасна чисельність виду в Україні коливається в межах 650-1400 пар. Скорочення чисельності пов'язано зі значним погіршенням стану гніздових біотопів та впливом хижаків.

Нерозень перебуває під захистом Червоної книги України (статус – рідкісний), Директиви ЄС про захист диких птахів, Бернської (Додаток ІІІ) та Боннської (Додаток ІІ) конвенцій та Угодою AEWA.

Фото Арсена Капустинського

Джерело: Природний заповідник "Медобори"