Майже патова ситуація
Нині «беруть» практично всі. Клятви і урочисті заклики, навіяні недавньою революцією, обернулися гучним «пшиком». Ентузіазм і наївний ідеалізм кудись випарувалися. Захід тисне на очільників держави, мовляв, загнуздайте вашу корупцію, інакше двері до нашого дому для вас будуть ще довго зачиненими.
Добре було італійському психіатру і кримінологу Чезаре Ломброзо – він створив просте й зрозуміле вчення, згідно з яким злочинець виявляється за фізичними характеристиками. Потенційного маргінала, згідно з теорією синьйора Ломброзо, можна визначити за рядом ознак, такими як великі щелепи, низьке чоло, сплющений ніс, клаповухість, залисини, довгі руки (хм, я цілком підпадаю під деякі з цих критеріїв - авт). Слід сказати, що в багатьох випадках кримінологічні передбачення дона Чезаре видаються таки справедливими – приміром, серед контингенту тюрем, де утримують запеклих рецидивістів - убивць, гвалтівників, грабіжників, - нечасто зустрінеш юнака з тонкими рисами обличчя і мрійливим поглядом, який кохається у ліричній поезії. А як же бути з різномастими аферистами, творцями усіляких «пірамід», трастів, які ще недавно обіцяли легковірним «лохам» казкові статки? Як бути з «рішалами» в елегантних костюмах і галстуках за запаморочливу ціну, котрі у свої офісах і кабінетах відпрацьованими до автоматизму рухами ховають у шухляди конверти з вагомими «подяками» за «дружні» послуги і сприяння у чому завгодно? Це вам не «відморожені» бандюки, які балакають на «фені» - це солідні, інтелігентні люди із зовнішністю Стіва Джобса чи Біла Гейтса. Або ж, ближче до національного етнографічного образу, в бутафорському мундирі та ще й з булавою. Попробуй, візьми такого, як говорив незабутній Жеглов-Висоцький, «за рупь, за двадцать». Хоча все ж беруть, хапають за загребущі руки…Тут, щоправда, є ризик впасти у іншу крайність: покластися на повну об’єктивність і незаангажованість наших правоохоронних органів – розкіш, яку за нинішніх умов дозволяти собі явно передчасно. На цьому часто й грають впіймані за руку корупціонери – одразу ж зчиняють гвалт про «замовлення» чи «політичне переслідування». Що ж, таке у нашій «правовій» державі дуже навіть можливе. Ситуація майже патова: нечистих на руку суб’єктів повинна виводити на чисту воду правоохоронна система, особливої довіри до якої суспільство не відчуває. Вихід, наразі примарний, один – відновити, точніше сказати, заново сформувати цю довіру ефективною і чесною роботою. Закінчення вийшло майже в стилі радянських часів, але інше на думку не спадає.
Ігор Дуда