\n\n\n\n\n\n\n\n

Мешканка Тернопільщини присвячує вірші 20-річному синові, котрий захищає Україну

Жителька села Кобиловолоки Марія Субчак віддала Україні найдорожче – сина Михайла. Він захищає територіальну цілісніть нашої держави на сході у складі 24-ї механізованої залізної бригади.

Туга за сином, любов до нього та України, віра у краще майбутнє держави та народу вилились у віршах, які пані Марія присвячує своєму синові в АТО.

На даний час Михайло Субчак перебуває на ротації. Тішиться хвилинами перебування в рідній домівці серед близьких людей. А також відвідує різноманітні патріотичні заходи, куди його запрошують як бійця АТО.

Синові в АТО

Знов сиджу в задумі, Нічка за віконцем, У кімнаті в ліжку Тихо внук сопе … Знаю я, що десь там, На далекім Сході, Син мій з автоматом Сон наш береже. Знаю я мій, сину, Як тобі нелегко Та нічим не можу Зарадить біді. Вмиюся сльозами, Помолюсь тихенько І до ранку буду Ангелом тобі. Ти не бійся, сину, Все в нас буде добре, Бо ти рідну землю Захищаєш там, Щоб кров не лилася, І ворожий чобіт Не ступав по наших Родючих полях. Я всі біди, рідний, Відверну від тебе. Білою хмаринкою Стану в небесах, Щоби над тобою Було світле небо Й майорів над нами Синьо – жовтий стяг.

20 березня 2015 року
 
Джерело: Номер один
На фото: Михайло Субчак в Теребовлянській школі №2