Мешканці Тернопільщини святкують Старий Новий рік

З 13-го на 14 січня  за григоріанським календарем – Старий-Новий рік. Також цього дня вшановують святого Василія Великого. З цим святом пов’язано чимало традицій.

«За моїми дослідженнями, вже зараз мало-хто займається ворожіннями на Василя. Але загалом ця традиція має дохристиянське коріння. Проте поширена традиція – засівати. У новорічну ніч і зранку по хатах ходять посівальники,  засівають  на нове життя, на новий рік та довгий вік, на добро, здоров'я і достаток. Засівання символізує ріст і  життя. Вважається добрим знаком, коли зернятка впадуть не тільки на долівку, а й на господарів.  Посівальники промовляють: "Уроди, Боже, жито, пшеницю і всяку пашницю, у полі − зерно, а в домі − добро. Колись саме на Василя спалювали дідух  – сніп жита, який стояв на покутті на Святвечір. Перед цим сніп обмолочували і навесні зерном з нього засівали першу борозну ниви. На Василя прийнято готувати святкову вечерю. Правда, вона вже не така офіційна. Також на заході прийнято ходити по гостях. А після вечері господарі чекають щедрівників».

Чимало українських традицій, пов’язаних з релігійними святами забуто. Здебільшого дотримуються обрядів у західній і центральній Україні.