Між поліцейськими крайнощами

Знову змушений частково звернутися до подій в Білорусі, хоча в даному випадку вони слугують лише фоном для порівняння.

Про жорсткість поводження тамтешніх правоохоронців (ще досі - міліції) з учасниками акцій протесту останніми днями довелося чути немало. І як вони скручують підлітків, заламують їм руки, брутально заштовхують  у автозаки... Звичайно, "менти", "копи", "фліки" чи поліцаї в моменти, коли вони, що називається, спущені з повідка чи спровоковані (і таке буває) не можуть слугувати зразком культурного і галантного  поводження. І цього й не варто від них очікувати. Будь-де: в Білорусі, Україні, Німеччині, Франції, США чи Південній  Африці. Така природа їхньої служби. З одного боку, вони покликані нас захищати, а з іншого - повинні бути здатними, у разі необхідності, так само ефективно нас же розігнати. Бо екзальтований, нерідко агресивно налаштований натовп - це загроза для суспільного порядку і цілком здатен розхитати каркас держави. Отож ті, хто бере участь у подібних акціях, повинен заздалегідь усвідомлювати, що проти нього може бути застосована сила. Межі застосування якої в екстремальних умовах визначити буває важко.  І не всій інформації можна стовідсотково довіряти. Пригадується, колись в епоху СРСР у Великобританії відбувалися акції протесту пацифістів біля баз із ядерною зброєю. Радянська пропагандистська машина аж захлиналася тоді, описуючи, як поліція "жорстоко розправляється з учасниками маніфестацій". Водночас на кінокадрах, які якимось дивом попали тоді в наш телепростір, було добре видно, як британські констеблі в своїх фірмових  кашкетах, взявшись за руки й утворивши ланцюг, досить таки м'яко відтісняли крикливих мітингувальників з плакатами від огорожі режимного об'єкта. Ось вам і "жорстока розправа"...

Звичайно, коли отримаєш палкою від поліцейського по плечах або ж коли тебе скрутять декілька пар дужих рук і ткнуть "мордою об асфальт", твоя думка про стражів порядку схвальною навряд чи буде - хіба що ти - безнадійний мазохіст. Це - крайнощі, якої, звичайно, правоохоронцям слід уникати.

Але... як вам отака інша крайність? Двоє поліцейських добового наряду зупинили автівку й винесли постанову про адміністративне правопорушення. Поки вони її оформляли, підійшов добряче "підігрітий" спиртним "колєга" провинного водія. Далі дозволю собі навести витяг із кримінальної справи, опублікований на одному з місцевих сайтів: "Усвідомлюючи, що інспектори є працівниками правоохоронного органу і виконують свої службові обов'язки, діючи умисно, з метою заподіяння...їм тілесних ушкоджень, наніс одному з них удар в область (саме так - область) голови... після чого наніс другому поліцейському удар кулаком лівої руки в область (знову область) обличчя спереду...". Цікаво, якби там було, приміром, п'ятеро правоохоронців, то вони теж стояли б і чекали, поки місцевий Чак Норріс приділить увагу кожному з них?

Не беруся сказати, чим це закінчилося б для нападника десь в Штатах, Німеччині чи тій же Білорусі. Припускаю, що там йому така думка не могла б і в голову прийти. А у нас на Україні... Лише у нас на Україні... Суд врахував думку прокурора та потерпілих, які заявили, що претензій до обвинуваченого не мають. А ще - вважають, що йому НЕОБХІДНО призначити покарання без ізоляції від суспільства. Серед коментарів на сайті: "І скільки то коштує?", "Таке можливо лише у нас". Тепер можна спрогнозувати, що цінний досвід пошириться громадою, і наступного разу черговий добовий наряд цілком може отримати по писку від якогось неадеквата, яких нині - хоч греблю гати. Ця бидлота вбила собі в голову, що оскільки вона живе у "вільній" і "демократичній" країні, то може дозволити собі все, що захоче.  А чому б і ні? Цілком можливо, знову попадуться м'якосерді люди й попросять покарати його "без ізоляції"...

Такі ось дві крайнощі. З одного боку, неприйнятною є надмірна жорстокість правоохоронців. Але для суспільства також неприйнятно, коли їх фактично безкарно - та й просто кулаком в "область". Коли об них мало не витирають ноги. Де "золота середина"? Точно не знаю. Але точно знаю, що не у християнському (щоб не сказати - дурнуватому) всепрощенні...

Ігор Дуда