На Тернопільщині урочисто відзначили 225-річчя храму та 325-річчя парафії УГКЦ

Парафія Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ села Прошова Великобірківського деканату 31 серпня 2025 року відзначила два знакових ювілеї — 225 років від часу заснування храму та 325 років з часу утворення парафії. Єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський Володимир Фірман з нагоди свята очолив Архиєрейську Божественну Літургію.

Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

До храму прибуло чимало вірних, щоб у молитві подякувати Богові за дар присутності Церкви в їхньому селі протягом століть.

У проповіді владика Володимир говорив про роль храму в житті вірних: «У цьому храмі протягом століть люди хрестилися, сповідалися, приймали Пресвяту Євхаристію, укладали подружжя. Це місце присутності Бога. Саме тут ми маємо доступ до Святих Таїнств, які живлять і освячують нашу душу. Тут ми чуємо заклик Ісуса: „Іди за Мною“».

Особливим моментом святкування стало освячення двох нових ікон — святого Григорія Богослова і святої Вероніки. Як розповів парох парафії о. Михайло Рудак, ці ікони були історично частиною храму, але були втрачені під час історичних потрясінь. Згідно з архівними матеріалами, святині було відтворено та повернуто до храму. Їх придбано коштом агрофірми «Медобори».

На завершення святкувань відбулося освячення води.

Довідка

Церкву збудували у 1700 році як муровану — після того, як дві попередні дерев’яні споруди згоріли під час татарських нападів. У 1707 році поруч звели кам’яний дзвіницю з чотирма дзвонами, з яких зберігся лише один.

У 1939–1945 роках парохом був о. Василь Станимир, який відмовився перейти до Російської Православної Церкви. У 1950 році його арештували НКВС та заслали до Тюменської області. Повернувшись у 1959-му, він долучився до підпільного служіння греко-католикам.

У період хрущовських репресій храм закрили, і парафіяни служили у сусідньому селі Скоморохи.

Після відзначення тисячоліття Хрещення Русі-України в 1988 році влада дозволила відкрити храм, але лише під юрисдикцією РПЦ. Віряни домагалися повернення до УГКЦ, і в 1991 році блаженніший Мирослав Любачівський затвердив статут парафії УГКЦ у Прошові.

У 1991 році на парафії розпочало свою діяльність братство Матері Божої Неустанної Помочі. Церква стала центром національно-духовного виховання: парафіяни спорудили символічну могилу січовим стрільцям і воїнам УПА.