Мешканець Тернопільщини Руслан Голембйовський загинув 28 листопада поблизу станиці Луганської.
Він був сапером і, як кажуть односельці, підірвався на розтяжці.
- В зоні АТО наш Руслан був близько 4 місяців, - розповіли односельці. – Пішов добровольцем. Батьки як могли тоді його відмовляли. Не послухав. Він був справжнім патріотом. Українцем – з великої літери.
Служив Руслан Голембйовський у 128 бригаді, розповіли активісти підволочиського осередку ВО «Автомайдан» і місцевої Самооборони.
- 4 грудня, близько 13.00 ми зустрічатимемо тіло загиблого земляка на межі з Хмельницькою областю, - кажуть активісти. – Згодом з ним прощатиметься Підволочиськ. Руслана пронесуть пішою ходою до центру – вул. Д. Галицького. Неподалік пам’ятнику Ангелу-хоронителю відбудеться молебень.
Згодом тіло героя повезуть додому – у рідне с. Клебанівка Підволочиського району, де 5 грудня поховають на сільському цвинтарі.
У Клебанівці, здається, немає жодної людини, яка б не оплакувала загиблого земляка. Люди кажуть, Руслан був справжнім патріотом. Однією з головних рис було й те, що завжди готовий був прийти на допомогу.
- Відколи дізнався про загибель Руслана – перед очима стоїть картинка з його дитинства, саме напередодні одного з новорічних свят... Вибачте, комок в горлі… Не можу говорити, - директор місцевої школи Ігор Буняк на хвилину замовк. – Він був надзвичайно веселим, життєрадісним. Тепер його немає.
Ховатимуть сина батьки. Брата – молодша сестра, яка після заміжжя проживає у сусідньому селі.
- Сім’я у них проста, сільська, але батьки дуже працьовиті – і Руслан до них вдався, - розповіли сусіди загиблого Руслана. - Він був сапером в армії, відколи пішов в АТО – служив теж сапером. Дуже здібним. Що насправді там сталось – ніхто не знає. Та й чи є різниця – Руслана не повернеш. Кажуть, навіть його комбат плакав за ним, як за рідним сином…
Джерело: "20 хвилин"
