\n\n\n\n\n\n\n\n

Новини ринково-продуктові та плани урядові

"Ви були на ринку? - звернулася до мене сусідка, навантажена клунками, - бачили, що там робиться, які ціни? Боже, Боже...".

Увесь її вигляд в той момент свідчив радше не про зростання цін на найближчому "п'ятачку", а про катастрофу вселенського масштабу: "Уявляєте, літра олія раніше коштувала 29 гривень, а тепер - в два рази дорожче.   Цукор був по 12 гривень, а нині вже по 25... Макарони були..., а стали... Крупи були..., а стали...".

Терпляче вислуховую і навіть співчутливо киваю, не влазячи у тривалу розмову на цю тему, щоб не виявити своє повне невігластво в ній. Я, на своє щастя, принаймні тепер позбавлений необхідності стежити за цінами на продовольчому ринку. До того ж, не є надто вередливим  в питанні раціону - що дадуть, те й з'їм. Але, стаючи іноді свідком отаких бідкань нещасних домогосподарок, пенсіонерок і, взагалі, людей, не переобтяжених зайвими доходами, мимоволі починаю думати, що в цій державі, з її оспіваними родючими землями, щедрими ланами і садами а на додачу - ще й працьовитим народом, діється таки щось не те. Відколи вона, "дана нам небесами та внаслідок тривалої боротьби за волю" (це - теж з арсеналу новітньої ідеологічної машини) "стала єсть", усі влади, президенти, уряди своєю першочерговою місією проголошували боротьбу з бідністю. Навіть "проффесор" з досвідом перебування на нарах - і він теж (і навіть українською мовою) обіцяв, що бідність в Україні буде поступово і неухильно знижуватися. І навіть, на підтвердження своїх слів, дав привселюдно якійсь бабусі під час "виходу в народ" декілька купюр - "Надо делиться...". Ну, гаразд, то був "двічі несудимий" любитель стосів  "кешу" і блатних пісень в неформальній обстановці.  Його жодним чином не можна порівнювати... ну, хоча б з нинішнім Прем'єром Денисом Шмигалем. Той, попри шикарні костюми і стильну зачіску, плутався з  Ахматовою і Ахметовим і за п'ятим разом вимовляв українське "увімкніть", а цей - економічний інтелектуал, людина вже цілком нової формації та нових устремлінь. І програма яка в нього ясна й чітка - он заявив, що у 2021 році, "згідно з економічним прогнозом Кабміну, зростання економіки України повинно скласти 5%". І що "для цього в нас із вами є все необхідне: стратегія, ресурси та готовність спільно працювати заради блага своєї країни".

Напевно, і для блага моєї сусідки-пенсіонерки. Отож, напевно, у мене є надія, що вона вже невдовзі не зустрічатиме мене з виразом настання Армагедону в очах і не почне розповідати про олію, цукор, гречку, борошно і т. д.

Не дуже, зізнаюся, впевнено почуваюся в цій темі...