\n\n\n\n\n\n\n\n

Одна дата в історії однієї країни

Одна й та сама дата для одного народу може бути позначена різними подіями, іноді  химерним чином пов'язаними  між собою.

Цього дня 3 жовтня 1943 р. на німецькому полігоні Пенемюнде в Балтійському морі був здійснений перший  успішний випробувальний  запуск ракета "Фау-2". З суто технологічної точки зору це була перша в світі керована балістична ракета, яка пізніше добряче посприяла розвитку американських і радянських ракетних програм. Ну, а з позиції політично-пропагандистської дітище видатного конструктора Вернера фон Брауна було для Гітлера справжньою, як сказали б нині в певному середовищі, "фішкою". Відчуваючи недалекий крах свого режиму, який неминуче означав і його особисту життєву катастрофу, Fuhrer усіма силами підтримував віру німців (а заразом - і свою власну) в таємничу "диво-зброю" чи "зброю відплати", яка мала стерти численних ворогів і вселити в їхні душі тваринний страх перед могутністю третього рейху.  Страху "Фау-2" на англійців  таки трохи нагнала, але корінним чином вплинути на хід Другої світової війни не змогла. З вересня 1944 і до лютого 1945 р. в напрямку Англії було випущено близько 4200 "Фау-2". Понад 2 тисячі з них не досягли мети, а ті, що долетіли, вбили 2700 людей. Іншими словами, на одного загиблого англійця було витрачено по півтори ракети. Таким чином, незважаючи на величезні зусилля і затрати, зброєю відплати "Фау-2" так і не стала - хоча у родичів і близьких отих 2700 загиблих з цього приводу могла бути особлива думка...

Цього ж 3 жовтня, але вже 1990 р. відбулася набагато більш значуща подія в історії Німеччини - возз'єднання її західних і східних земель. 45 років життя в різних країнах з різним суспільним ладом - таку ціну довелося заплатити німецькому народу за темну сторінку свого минулого, в тому числі й за фанатично-божевільні плани Гітлера вести війну "до останнього німця", в тому числі й за допомогою "Фау-2". Ще кількома роками раніше генсек КПРС М.Горбачов відмахувався від запитань про можливість об'єднання Західної та Східної Німеччини - це, мовляв, справа "віддаленої історичної перспективи". Втім, своїм поступовим розпадом СРСР значно наблизив оту перспективу; процес, як полюбляв висловлюватися Міхаїл Сєргєєвіч, пішов,  і саме того жовтневого дня НДР і Західний Берлін, можливо, не зовсім плавно і безпроблемно, але й без дуже голосного рипіння увійшли до складу НДР. Відтоді ця дата щороку відзначається в Німеччині як День німецької єдності. А колишній переконаний комуніст-ленінець М.С. Горбачов, який разом з канцлером Г.Колем вважаються тут "батьками возз'єднання" відтоді вельми пошановується на берегах Одера і Рейну - на відміну від мешканців обабіч Москви-ріки, багато з яких так і не можуть пробачити йому його ролі в розвалі Радянського Союзу. Серед них - і нинішній господар його колишнього кабінету першого і останнього президента СРСР у Кремлі...

Ігор Дуда