Ось така c’estlavie…

Як же бракує в ці дні французам поліцейського комісара - героя Жан-Поля Бельмондо, який вмів і стріляти влучно з «Магнума» чи «Ремінгтона», і в пику зацідити так, що замало не здасться, і схилити на свій бік якогось слабкодуха  із ворожого табору. А головне – міг на декілька кроків наперед передбачити дії супротивника і вжити ефективних контрзаходів.

Неможливість передбачити - cаме в цьому криється головна проблема, коли мова йде про протидію тероризмові. Якщо вже потужним і всепроникливим американським спецслужбам не вдалося заздалегідь дізнатися про підготовку до страхітливо-масштабного руйнування веж World Trade Centre 11 вересня 2001 року, то де вже там попередити якусь акцію кількох маргінальних відчайдухів, озброєних «лише» автоматами … Зрозуміло, буде проведене ретельне розслідування, буде  зроблено якнайдетальніший аналіз і, мабуть, будуть знайдені відповіді на запитання: хто? Звідки? Яким чином? З чиєю допомогою? Через чий недогляд? Будуть, напевно, розроблені рекомендації з метою попередження подібного в майбутньому. Але всі ці заходи, навіть найретельніші та найскрупульозніші, матимуть  один суттєвий недолік: вони будуть зроблені вже після трагедії, коли щось  змінити, а головне – повернути загублені людські життя буде неможливо. А наступного разу винахідливі злочинні голови вигадають щось «свіженьке». І вдарять в тому місці, де їх не чекатимуть.

На цьому, зрештою,  стоїть тероризм – і ісламський, і той, що нині від імені «Новоросії» робить свою мерзенну справу в Харкові та Одесі. На здатності завдати підступного і неочікуваного удару в несподіваному місці, з людськими жертвами і, відповідно, з найбільшим ефектом залякування. Завдяки цьому він практично завжди виявляється попереду тих, хто з ним бореться. І протидію цьому злу знайти дуже важко, хоча спецслужби різних держав намагаються це робити. Приміром, Ізраїль, який про тероризм знає зовсім не з розповідей і повідомлень ЗМІ, пішов, наскільки відомо, шляхом банальної купівлі інформації про теракти, що готуються проти його громадян. Грошей на цю справу, завдяки підтримці США та грошовитих симпатиків у світі,  вистачає, як  вистачає  у ворожому стані тих, хто ладен на них спокуситися.

Але повністю гарантованим від сумної долі стати жертвою теракту не може бути ніхто. На цій думці нині, за гарячими слідами кривавих подій у Франції, сходяться і політики, і фахівці з питань безпеки, і журналісти. Дехто, як от російський історик і тележурналіст Ніколай Сванідзе, вбачає єдиний можливий вихід в тому, що світова мусульманська спільнота рішуче й однозначно відмежується від дій ісламських екстремістів. Щиро кажучи, слабкувато в це віриться…А якщо вже ступнути в  непевну драговину роздумів про історичну справедливість і  зануритися в ту ж історію, то чи не можна припустити, що нинішня цивілізована Європа спокутує гріхи своїх легендарних героїв хрестових походів:  Фрідріха Барбаросси, Річарда Львине Серце, Готфріда Бульонського, котрі без особливих сентиментів влаштовували різанину мусульман? Скажете, що це припущення «притягнуте за вуха»? Хтозна …

Ігор Дуда