\n\n\n\n\n\n\n\n

"Пообіцяв коханій одужати": щемлива історія воїна з Тернополя, який вижив після вибуху

Військовий вдячний побратимам, які врятували його на полі бою.

Військовий Андрій вижив після влучання ворожого дрона. Від опіків та поранень уламками, на тілі не лишилося живого місця. Його побратими витягли з поля бою. Далі були реанімації в Запоріжжі та Дніпрі. Численні операції та шалений біль. Боєць - вижив, хоч лікарі й не наважувалися на жодні прогнози. Воїн зізнається - тримало його те, що пообіцяв коханій одужати.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Анастасії Невірної.

Андрій розповідає, що його рука обпечена, оскільки під час влучання дрона нею він прикрив очі і це врятувало зір. Вибухівку на нього росіяни скинули з дрону - вона розірвалась поруч з бійцем.

"Мені чудом повезло, я дуже дякую хлопцям, які були в той час зі мною, Юрієві, який допоміг, спас мене витяг, йому дуже велика подяка", - каже Андрій.

Усе тіло Андрія зранене та посічене уламками. Його рятували спочатку у Запоріжжі, потім у Дніпрі. Шансів на одужання було небагато, кажуть лікарі.

"Історія важка, тому що уламки, які залітають глибоко до шлунку і до легень і розбивають гайморові пазухи, дають мало надії на життя. Шкіра на його обличчі обгоріла, він кожною своєю кісточкою відчував біль. І на всіх етапах проводились операції", - кажуть медики.

Андрію 22 роки. Ніс строкову службу, коли почалось повномасштабне вторгнення. Не вагаючись підписав контракт і став на захист країни. Потрапив на Запорізький напрямок, там постійно був на нулі. І попри усе пережите - каже, ні про що не шкодує.

"Але я не жалію, бо з такої молоді з того всього і починається, а як дальше строїти країну, якщо ніхто її не хоче захищати", - каже військовий.

Там, на Запоріжжі, в одному з сіл, де базувався підрозділ, хлопець зустрів своє кохання. Після поранення дівчина постійно поруч із ним, аби підтримати. А з рідного Тернополя примчав батько.

Андрію досі боляче рухатись. Утім лікарі кажуть - найстрашніше позаду. Хлопець житиме і йтиме на поправку. Ще кілька днів Андрій проведе у лікарні Дніпра. Далі поїде на реабілітацію до рідного Тернополя. Туди, щойно одужає, планує забрати і свою кохану.