Про "червоні лінії", перемогу і майбутнє України - у хроніці тижня

Світ

Зброя замість "червоних ліній"

Так вже повелося, що найбільше нас нині підтримують ті європейські  країни, які самі не гарантовані від "уваги" з боку Росії. На думку президента Литви Гітанаса Науседи, країни НАТО повинні припинити малювати "червоні лінії" та поставити Україні будь-яку зброю, якої вона потребує. "Я бачив багато "червоних ліній", і у мене іноді навіть складається враження, що проведені вони були не нами, західними країнами, демократіями, а терористичною державою під назвою  Росія. Вона намагається провести і нав'язати їх своїм звичним чином -  через страх і погрози", - сказав він. Науседа зазначив, що в питанні України вже перейдено низку "червоних ліній". "Я говорю не лише про танки. Колись табу, "червоною лінією" був і статус кандидата на вступ до ЄС. Я це добре пам'ятаю. Навіть коли почалася війна, Німеччина спочатку категорично заявила, що буде надсилати лише бронежилети, каски і тому подібне, але не зброю. Але ця "червона лінія" також була пройдена досить давно", - сказав литовський  президент.

Ізоляція найбільш заможних

Згідно з даними британської розвідки, хоча  Росія продовжує зазнавати дуже важких втрат у війні проти України, наслідки цього суттєво відрізняються в різних її частинах. У багатьох східних регіонах смертність відправлених "на забій" в Україну, ймовірно, у відсотковому відношенні до населення в 30 і більше разів вища, ніж у столиці. Подекуди найбільше страждають етнічні меншини - зокрема, казахська і татарська становлять 75 відсотків жертв серед військовослужбовців з Астраханської області. Водночас Москва і Санкт-Петербург залишаються відносно благополучними в плані втрат. Як зазначається у розвідувальному звіті Міноборони Великобританії, в майбутньому ізоляція від війни найбільш заможних росіян залишиться "головним питанням". Особливо це стосується сімей так званої еліти країни. Довіряючи інформації британської розвідки і беручи її до уваги, хочеться все ж обережно уточнити: наведені дані щодо "ізоляції від війни найбільш заможних" і особливого статусу сімей "еліти" стосуються виключно Росії, чи, може, ще однієї країни, яка бере участь у нав'язаній їй війні?

Україна

Оптимізм чи реалізм?

Прогнози щодо закінчення війни  часто різняться в залежності від посади, що її займає черговий оракул, а також його віддаленості від передової лінії фронту. Приміром, Міністр оборони Олексій Резніков  вважає, що війна України проти РФ може завершитися у 2023 році. "Я  багато знаю, і це вселяє в мене оптимізм. Оптиміст — це поінформований реаліст", — наголосив він. Водночас журналіст і публіцист Павло Казарін, який змінив свою професію і став військовим, налаштований не так оптимістично: "Одне із завдань політиків — дарувати надію. Саме тому ми дуже часто можемо почути від них або від військових з великими зірками на погонах заяви про те, що війна може закінчитися у 2023 році. Я не політик - я лише солдат Збройних сил України і хочу закликати пам’ятати, що війна у цьому році не закінчиться. І зовсім  не факт, що вона закінчиться у 2024 році. Краще розраховувати свої сили на великий проміжок часу і готуватись до того, що ця війна є стаєрською дистанцією, є марафоном або навіть ультрамарафоном".

Типова історія

Конфлікт, що спалахнув між журналістом Дмитром Гордоном і президентом ФК "Інгулець" Олександром Поворознюком, не затухає, а дедалі більше розгоряється. Зокрема, Дмитро Ілліч проанонсував публікацію розслідування щодо Олександра Григоровича (хоча й не називаючи останнього так поштиво): "Ми підходимо до фінішу цієї  історії. Може, ще кілька тижнів знадобиться до приголомшливого матеріалу про людину, яку вважають убивцею, шахраєм, аферистом, злодієм і просто покидьком... За рахунок чого він став Поворознюком? Перше – за рахунок знущань над селянами. Він на них тиснув, знущався з них, залякував їх, бив, калічив їх, стріляв у них. І друге – це приголомшлива історія корупції за участю Поворознюка, який повністю корумпував районну та обласну владу. І судову, і поліцейську. Типова, на жаль, для нашої країни історія". Поворознюк, в свою чергу,  в боргу не залишився і подав на Гордона до суду. Далі буде?

"Сюрприз" для сина

Чого не зроблять батьки заради своїх дітей - особливо коли у тих батьків, як мовиться, не всі вдома. Приміром, на Миколаївщині чоловік знайшов на власному городі нерозірваний касетний снаряд (для довідки - це різновид контейнера, що містить до кількох сотень однотипних бойових елементів, які, розкидані над певною територією, забезпечують ураження значної площі). Знайшов  і вирішив зробити сюрприз своєму синові - треба ж розвивати у дитини допитливість та інженерні навики. Отож, недовго думаючи, приніс небезпечну штуковину на подвір'я. Відтак пішов кудись у справах. Що сталося далі, можна уявити, не надто напружуючи фантазію. Саме в той час у дворі на самокаті катався 9-річний хлопчик. Снаряд, як і належить йому за його технологією, здетонував, і дитина отримала численні осколкові поранення. Хлопчика доставили до лікарні, за його життя борються медики. А дбайливий татусь, мабуть, порається на городі в пошуках ще чогось цікавого - цього добра нині на Миколаївщині, напевно, вистачає...

Тернопілля

За таке майбутнє?

Щиро кажучи, жаль бере, коли бачиш, як іноді несправедливо утискують у нас людей із сумлінням, чистішим за альпійський сніг. Чи, якщо хочете, за сльозу дитини. Присікалися, приміром, у одному смт, обласканому ще Магдебурзьким правом, до чоловіка, який зберігав у гаражі 500 пляшок горілки, понад 80 літрів спирту та 230 пачок сигарет. Бідолаха доводив, що все це бісівське зілля не його, а належить знайомій, яка перебуває за кордоном. Ну, а нехай би і його, то хіба не видно, що чоловік цілком достойний, без поганих звичок? Не п'є ("алкаш" давно "осушив" би ці запаси), не курить (у затятого курця сигарети довго не затрималися б), то чого ж причепилися до людини? А ще  вкотре доведено, що жодна добра справа не залишиться безкарною. П'ятеро ентузіастів грального бізнесу вирішили урізноманітнити не надто цікаве життя тернополян і організували для них три зали, де проводили азартні ігри. Ну, нехай без ліцензії, але навіщо сковувати  енергійних людей таким формалізмом? Так ні ж - втрутилася прокуратура  і зарубала хорошу ініціативу на корені. Тим часом майже щодня з'являються повідомлення про нових полеглих на війні краян, а випадок із сином відомого татка, який в центрі міста наїхав на чоловіка і заходився "качати права" в стилі типового "мажора" ("Ти знаєш, хто я?!") викликає майже крамольне запитання: це за таке майбутнє України вони віддали життя?