Про деякі прикмети воєнного стану

Зберегти улюблену манеру письма в нинішніх умовах нелегко - час і обставини не надто налаштовують на неї. І все ж...

Невеличка "віддушина", сказати б, деяка полегкість в загалом не дуже веселих буднях  війни. Конкретно - для любителів пива. Сам я до них категорично не належу (про причини - іншим разом), отож можу дозволити собі трохи іронічний тон стосовно популярного хмільного трунку. Його продаж, після кількох днів суворої заборони, на Тернопіллі, як і в сусідніх областях, знову дозволили - як стало відомо, через звернення великих пивзаводів.  Про це на брифінгу повідомив очільник військової адміністрації регіону. При цьому взята до уваги постанова Кабміну, в якій "чітко вказано, що пиво не належить до алкогольних напоїв. Це слабоалкогольний напій, він має місткість спирту менше, ніж 7%". Словом, можна пити - дурним  не станеш. Взагалі ж, ця постанова Кабміну (якщо така справді існує) нагадує жарт незабутнього Аркадія Райкіна. Пригадуєте: "Партия учит нас, что газы при нагревании расширяются". До того ж, нікуди не зникли з Інтернету думки різних медичних авторитетів, з яких випливає, зокрема, що: "сп'яніння від пива своєрідне, отупляюче, в ньому є отруйні речовини, які відносно нешкідливі в малих кількостях, але при збільшенні об'єму випитого стають дуже агресивними". Крім цього, як підкреслюють ті ж експерти-пивознавці, пивний алкоголізм розвивається швидше, ніж горілчаний, і важче піддається лікуванню. А ще вони авторитетно стверджують, що "упивних алкоголіківзнижується потенція, з'являється рідкий стілець, починаються регулярні головні болі, без прийому пива вони не можуть нормально заснути, їм сняться кошмари і мучить безсоння, у них знижуються інтелект та емоційна стабільність".

Вам потрібен цей  набір приємностей в нинішніх умовах (один лише рідкий стілець за певних критичних обставин здатен, напевно, спричинити суттєві незручності)? Тоді - вперед! "Вдаримо по пивасику"! Судячи із грунтовно "затарених" пляшками і бляшанками з пивом покупців, які виходять з магазинів,  головних болів, зниження інтелекту, потенції і навіть (який жах!) рідкого стільця вони не дуже бояться...

Ще одна яскрава прикмета сьогодення - наявність значного числа бігбордів, на яких російський корабель чи танк відсилаються за відомою (напевно, вже й маленьким дітям) адресою. Ця фраза (вимовлена, як доводилося чути, нашим краянином) вже міцно закріпилася у нашому і без того не дуже бідному на усілякі "сороміцькі" слова і словосполучення лексиконі. Настільки міцно, що викликала м'який протест з боку високої духовної особи, яка закликала громаду "оберігати свідомість дітей від мови ненависті та намагатися стримуватися та не поширювати брутальності у суспільному просторі". І ще додала, що "подібні написи принижують нашу людську та християнську гідність, і  ми не повинні цього допускати". Як на мою думку - певний конфлікт між релігійною схоластикою і приземленим мирським життям. Чи можна уявити, що наші військові на Зміїному острові відправили російський корабель не туди..., куди відправили, а сказали, приміром, таке: "Следуйте своим курсом и оставьте нас в покое"? Теоретично, звісно, таке могло б бути, але, як показує досвід воєн і воєнних конфліктів, теорія з практикою ручкаються не надто часто. Це ж  саме стосується і дотримання різних конвенцій, зокрема, тих, які вимагають гуманного ставлення до мирного і ніяк не залученого до війни населення. Країна-власниця корабля, який наші прикордонники відправили на три "веселі" букви, могла б це підтвердити. Могла б, якби не керувалася у своїй політиці повсюдною і повсякчасною безсоромною брехнею...

Що ж стосується "морального і духовного здоров'я покоління", то тут із святим отцем можна цілком погодитися. Однак поговорити про це краще вже після війни - коли і російський воєнний корабель, і вся російська армія підуть... ні, таки візьму до уваги застереження священнослужителя - підуть за межі України.