Про користь вченості в умовах карантину
Колись давно, набігавшись з сільськими хлопчиськами з м'ячем, я повертався увечері додому, і моя бабця, пригадую, вичитувала мене: "Ти би ліпше не вганяв цілий божий день, а пішов би сь трохи до бібльотеки" (з наголосом саме на отому "ьо").
Старенька й не надто освічена жінка була переконана, що запорука життєвого успіху - саме у "вченості". А здобути оту "вченість", серед іншого, можна було в отій "бібльотеці".
Бабця не могла й подумати, що через півстоліття, у, можна сказати, критичний для України час саме бібліотеки будуть визнані закладами, конче необхідними для її громадян - до такого ступеню, що задля їх відвідин варто буде послабити жорсткі вимоги карантину. До кого вони жорсткі, а до кого - ні, і хто і як їх дотримується - то окрема й досить показова тема, однак на сайтах з'явилося повідомлення, що МОЗ запланував з 27 квітня пом'якшити карантин, зокрема, дозволити гуляти в парках "в обмеженій кількості та в засобах індивідуального захисту" а також працювати музеям та бібліотекам. Можете уявити, як буде тлумачитися оте поняття "обмеженої кількості"?
За іронією долі, ця інформація на сайті була поруч із повідомленням про затримання працівниками поліції 5-х осіб, які мали при собі заборонені (вочевидь, наркотичні речовини). Ну, нудно стало хлопцям в чотирьох стінах, вирішили забарвити одноманітність карантинних буднів веселою прогулянкою за допомогою "дурі". Тепер, можливо, доведеться за це якось відповідати... Пом'якшення карантину від МОЗ дає їм і багатьом їм подібним чіткий (і привабливий) дороговказ: охопила вас нудьга - маску на "морду ліца", захисні рукавички на руки - і кроком руш у бібліотеку.
Як звично в таких випадках, одразу ж оперативно відреагували користувачі сайтів: "Як же ми жили цих півтора місяця без музеїв та бібліотек?!"; "Фуф, добре, що музеї відкриють нарешті))"; "Музеї та бібліотеки - найбільше, що нам зараз потрібно. Радості немає меж".
Іронія помітна, як мовиться, неозброєним оком. Але ж - "вченість", "вченість", як же без неї?
Ігор Дуда