Про щастя для людства на багнетах
Як звички окремої людини можуть відходити корінням до давнішніх часів, так і політика цілої держави може передаватися у спадок від колишніх правителів нинішнім.
Саме цього дня, 2 липня 1920 р. колишній підпоручик царської армії, а тепер - командувач Західним фронтом червоної армії Михаїл Тухачевський віддав фронту наказ: "На наших багнетах ми принесемо трудовому людству щастя і мир". Багнети малося на увазі спрямувати проти буржуазної Польщі. На жаль для Тухачевського (і разом з них - Леніна, Каменєва, Троцького та ін.) поляки не розімліли в радісному очікування щастя, яке мало звалитися на них зі сходу, а згуртувалися і під проводом маршала Юзефа Пілсудського завдали разючого контрудару сп'янілим від передчуття легкої перемоги і від того розхлябаним і необачним "визволителям". Він виявився настільки нищівним, що останнім довелося відкласти плани з ощасливлення трудового людства і безладно відступати й здаватися в полон... Завдяки цьому "переможний марш" першої країни соціалізму на захід був затриманий майже на 20 років. Сам автор метафоричного наказу про "щастя на багнетах" не міг взяти участі у новому "визвольному поході" з суто технічної причини: згідно з безжальною логікою "революційного терору" і "класової боротьби" він сам став їхньою жертвою й був розстріляний у 1937 р. з цілим намистом навішаних на нього звинувачень у змові, троцькізмі, шпигунстві й т.д.
Поляки, які в 1939 р., саме в розпал трагічного протистояння танковим дивізіям вермахту, зазнали підступного удару в спину від сталінського СРСР, мали можливість сповна оцінити увесь розмір "щастя і миру", які їм обіцялося принести. "Щеплення" від них виявилося дієвим - настільки, що під час масових заворушень у 1981 р. комуністичний лідер країни Войцех Ярузельський не закликав Радянський Союз надати "братню допомогу" (чималий досвід надання якої той набув у 1956 р. в Угорщині та у 1968 р. - в Чехословаччині), а вперто наголошував на тому, що поляки самі мають розібратися з проблемами у своєму домі... Нинішня Польща, як член НАТО і активний партнер США, напевно, достатньою мірою гарантувала себе від надокучливих сюрпризів з боку Росії.
Однак Європа зовсім не гарантована від видозміненої, модифікованої, приведеної у відповідність до сьогодення, але все ж зримо присутньої в політиці РФ ідеї про принесені мир і щастя, висловленої ще М. Тухачевським. І пам'ять у неї, судячи з голосування про повернення Росії в ПАРЄ, таки трохи куценька... Невже потрібен новий потік "щастя" зі сходу, щоб вона поліпшилася?
Ігор Дуда