Про стратегічну операцію і верховних головнокомандувачів

Якщо дуже сильно захотіти або ж якщо до цього  змусить необхідність, то приховати чи закамуфлювати щось дуже велике за розмірами цілком реально.

Можна, приміром, зробити так, що декілька державних бюджетів перебуватимуть "в тіні". Можна водити за ніс цілий народ, значна частина якого заледве зводить кінці з кінцями, і натхненно розповідати йому казки про "покращення". І навіть вірити в те, що він у них вірить...

Втім, це з дещо іншої царини, хоча й має дотичне відношення до теми цієї публікації - головно в тому, що стосується дезінформації та приховування справжніх намірів.  Рівно 75 років тому, 6 червня 1944 р. розпочалася найбільша в історії стратегічна десантна операція з висадки військ союзників у французькій Нормандії.  Трохи дивно, враховуючи рівень німецької розвідки і контррозвідки, але вона стала для командування вермахту справжнім Überraschung, тобто сюрпризом. Неважко здогадатися, що дуже неприємним.  Не те щоб була зовсім неочікуваною - недарма ж з усією німецькою ретельністю був споруджений Атлантичний вал від Норвегії та Данії й до кордону з Іспанією. Однак названа під стать своєму стратегічному  значенню  "Overlord" (всемогутній, владика - англ.), операція розпочалася не в тому місці, де її очікували німці. Їх добряче, послуговуючись жаргонним російським слівцем, "надули"... надувні американські танки, розміщені у великій кількості саме там, де їх мали побачити німецькі "очі".  Попри  шалений опір гарнізонів Атлантичного валу, уже в першому ешелоні 6 червня на узбережжя Франції висадилося понад 150 тис. американських, англійських і канадських солдат і близько 10 тис. одиниць різноманітної техніки. Створені на узбережжі плацдарми дали змогу командуванню операції в подальшому розвинути наступ в глибину території Франції, а захопленим парижанам - вітати 25 серпня своїх визволителів. А Стівену Спілбергу через 54 роки - створити свій хвилюючий "Порятунок рядового Райєна", у якому масштабна військово-політична подія показана крізь призму людських доль. 

Значення цієї операції особливо вагоме, якщо уявити, що могло статися, якби вона не відбулася. Наскільки затягнулася б Друга світова війна, і чи не закінчувалися б межі "соціалістичного табору" не на західних кордонах Чехословаччини, а... на тому ж нормандському узбережжі Франції?

Все це коштувало переможцям десятків тисяч загиблих і зниклих безвісти, сотень тисяч поранених, полонених. А про те, що праця воєначальника часто нагадує непередбачуваністю результатів  гру в рулетку або ж підкидання монетки, свідчить знайдений у кишені верховного головнокомандувача "Оверлорда" американського генерала Дуайта Ейзенхауера текст звернення на випадок поразки, в якому він віддавав належне хоробрості своїх підлеглих і покладав усю вину за невдачу операції на себе. Це звернення випадково знайшов його ад'ютант.

Знову трохи відступлю від теми й спробую поцікавитися, чи не знайшов, бува, випадково, ну... скажімо, прес-секретар екс-головнокомандувача ЗСУ в кишені останнього чогось подібного на випадок невдачі на недавніх президентських виборах? Цілком можливо, що й ні - дещо різні це верховні головнокомандувачі...

Ігор Дуда