Прогрес… до печерної доби

13.05.2016 17:32

У збірної України на Євро-2016, очевидно, виникнуть ігрові проблеми. Німці – фаворити змагань; поляки перебувають на злеті, маючи у складі ряд гравців з провідних європейських клубів. Та й з північноірландцями буде ой як нелегко. Але на випадки ігрових ускладнень наша команда, здається, уже має заготовлені ігрові рецепти кардинальної зміни ситуації на полі.

Коли вже «горітимемо», приміром, 0:3 з німцями, Ярмоленко може застосувати несподіваний тактико-технічний хід і щосили садонути ногою Мюллера. Або ж Крооса чи Боатенга. Цей трюк, без сумніву, оцінять усі й найперше – арбітр матчу. А щоб до рефері ота ігрова родзинка дійшла краще й закріпилася у його неповороткій голові міцніше, уже вилучений з поля Зозуля наздожене його біля виходу з поля і дасть добрячого копняка – для кращого засвоєння істини про те, як треба і як не треба судити.

Та Господь з тобою, скаже хтось, у цивілізованій (саме цивілізованій ) Європі щось подібне неможливо й уявити. Неможливо не в останню чергу тому, що потенційні порушники знають, що їхні витівки жодним чином не зійдуть їм з рук. Тобто тому, що там главенствує Закон. Правило, що стало нормою життя в усіх його сферах, переноситься і на футбольний майданчик, і у затишні кабінети найвищих функціонерів. Деякі з них останнім часом позбулися комфортних офісів і набули малоприємного статусу підслідних саме через те, що знехтували тим правилом і віддали перевагу сумнівним підкилимним оборудкам. Ну, а вже хуліганистий учасник футбольного поєдинку може бути певен, що система фіксації порушень виявить його капості й задній числом відміряє йому « за заслуги» повною мірою. Не дивлячись на особисті заслуги чи статус клубу. Ну, а стрімкі польоти Зозулі, який взагалі не мав права перебувати на полі і в технічній зоні і його, явно не притаманні «співучій пташці», вправи з кікбоксингу заслужили б, щонайменше, чималий штраф і тривале відлучення від футболу.

«Що поробиш – така у нас нині країна, - скаже хтось, щосили премося назад,у печерний вік». То хто ж створив нам таку, оспівану поетами, обласкану Творцем і ним же, здається, покинуту землю обабіч Дніпра. Хто занурив її у стан хаосу і безнадії, хто зробив так, що на її теренах запанував дикий принцип «Людина людині – вовк»? Хто зробив так, що люті, схожі на неандертальців пики, без вагань і без страху кари б’ють своїх співгромадян? Якби можна було назвати якийсь один зловісний фактор, з ним легше було б дати собі раду. Але ж їх он скільки – диких, брутальних, незугарних, які гострими краями впираються в душу й боляче ранять її. Повиривати б усіх разом – та вже, здається, немає ні сил, ні енергії. Почекаємо до Євро-2016 і подивимося, як там даватимуть собі раду українці з їхніми милими звичками. І з якою кількістю гравців у складі дограватиме команда кожен матч.

Ігор Дуда