Психічно-хворий тероризує ціле село на Тернопільщині

На пекло перетворилось життя родини з с. Зубрівець, що у Бучацькому районі через сусідство з психічно хворою людиною. Мешканці бояться потрапити йому на очі та переживають за своїх дітей. У сільраді бідкаються, що хворих у них аж троє, а лікувати неможливо, бо їхні родичі… шкодують і забирають із медзакладу.

Життя родини Шмигельських перетворилось на пекло. Не один десяток років родина змушена проживати межа в межу з одиноким психічно хворим чоловіком у с. Зубрівець, що у Бучацькому районі. Раніше хворого Михайла час від часу лікували. Останні роки до лікарні його не направляли.

Сильно бив по голові

Доглядає за хворим Михайлом його брат. Однак, за документами чоловік не оформляв опікунство. Час від часу навідується до нього, приносить їсти, лагодить дах. Потім їде до себе додому – на інший бік села.

• Роман, якого Михайло побив, гнав корову, – розповіла про причину останнього конфлікта сусідка Шмигельських, яка просила не називати її імені в газеті. – Я особисто не бачила, як то було, але свідками стали інші сусіди. Худоба ніби зайшла на подвір’я Михайла. То він і її товк, і Романа сильно бив – по рукам і голові.

Михайло двічі старше Романа і щонайменше двічі сильніший фізично,  розповіла сестра побитого чоловіка Галина Кіндзерська. Після побиття Роман дуже погано себе почуває. Через кілька днів після інциденту чоловік звернувся до травматології у Бучач. Але лікар, глянувши на нього, ніби відрізала: «Як ти вже сюди своїми ногами прийшов – то йди до поліклініки.

Стало погано у поліклініці

• У Романа дуже сильно боліла голова, його нудило, нестерпно боліло все тіло, – зітхаючи, пригадує сестра. – Він у такому стані йшов на інший кінець Бучача – у поліклініку. Але там в черзі стояло зо два десятки людей. Так і не дочекавшись прийому, бо Романові стало дуже погано, він вирушив додому, молячи, щоб тільки не зомліти дорогою.

Через деякий час побитий Роман таки відвідав невропатолога і той прописав уколи та пігулки. З призначенням побитий чоловік звернувся до сільської амбулаторії, аби пройти курс лікування. Це підтвердили «RIA плюс» місцеві медики.

• Роман не розповідав, що з ним трапилось, просто приніс призначення лікаря, і ми кололи уколи, – каже фельдшер Зубрівської амбулаторії загальної практики-сімейної медицини Ярослава Пивоварчук. –  А Михайло хворіє дуже давно, тому близько тридцяти років - на обліку у психіатра. Як, до речі і двоє інших психічно хворих мешканців села.

Обминають, бо бояться

Після побиття родичі звертались в міліцію і до сільради. Просили, аби таки відправили Михайла на лікування, каже Галина Кіндзерська.

• І дільничний міліціонер, і сільський голова намагались поговорити з Іваном, братом Михайла, аби пролікувати хворого, – бідкається пані Галина. – Але Іван прийшов до моїх батьків, кричав і обзивав їх. Врешті почав звинувачувати Романа, що той ніби сам спровокував брата. А потім взагалі казав сусідам, мовляв, нехай дають мені дві тис. грн. – тоді повезу в лікарню. Як ні, і щось не влаштовує – нехай везуть до медиків самі.

У Зубрівці Михайла знає кожен. Люди кажуть, прагнуть швидше обійти десятою дорогою і господаря, і його помешкання. Переважно цей похмурий чоловік нікого не зачіпає і рідко виходить на двір. Однак, навіть місцеві медики до нього не йдуть. Кажуть – бояться.

Не раз сусіди чули, як Михайло бурмотів собі під ніс, проходжаючись вулицею, що все він робить, бо блоха йому так наказала.

«Хочемо, щоб полікували»

• Ми не хочемо ніяких відшкодувань, просто просимо, аби Михайла полікували, - каже Юлія Шмигельська. - Бо життя поруч з такою людиною - нестерпне. Навіть нашого пса так колись побив, що той як його тільки побачить – не знає, де ховатись.

Роман Шмигельський зараз на сесії – чоловік має фах вчителя-історика, а зараз проходить навчання, аби перекваліфікуватись у вчителя початкових класів. Принаймні так з’явиться шанс знайти в селі роботу. Часом побитий чоловік від болю не може висідити на парах. Коли звернулись до медиків, йому сказали лягати в лікарню. Однак цього травмований робити не може, адже побоюється, що до зимової сесії не встигне догнати матеріал.

• Брат відмовляється Михайла лікувати, а примусово хто зараз госпіталізує? – турбуються Шмигельські. – От і безвихідь. Замкнене коло. А нам з цим жити…

Зубрівецький дільничний інспектор проводив перевірку за фактом побиття, адже Шмигельські шукали правду і в міліції.

Брат доглядає, але не опікун

• Дане повідомлення зареєстроване Бучацьким райвідділом і мною була проведена перевірка, – каже дільничний Сергій Пиріг. – Встановлено, що даний громадянин проживає сам в будинку. Його брат не оформляв офіційно опікунство. Однак я особисто переконував брата, що хворого потрібно госпіталізувати, бо ця процедура відбувається зі згоди родичів.

Щоб оформити опікунство над хворим, з ним потрібно проживати, зауважив дільничний. Принаймні так місцевому правоохоронцеві відповіли у районній поліклініці, куди він звертався з приводу ситуації з Михайлом. Брат Іван наразі не погоджується. Окрім того, ймовірно, чоловік ще й боїться відповідальності. Адже, як стверджують юристи, всю відповідальність за свого недієздатного підопічного несуть їхні опікуни.

• Якщо поклопочеться сільрада щодо примусової госпіталізації, ми забезпечимо  порядок і супроводжуватимемо до лікарні, – запевнив дільничний. – Саме сільрада є органом місцевого самоврядування. І це в їхній компетенції.

Психічно хворих – аж троє

У Зубрівецькій сільраді бідкаються, що в селі є троє психічно хворих людей. Були випадки, коли недужих таки госпіталізували. Однак зазвичай користі це не приносило. Адже буквально за кілька днів родичі приїжджали до лікарні навідати хворих і… шкодуючи їх, забирали додому.

• Двоє хворих односельців, коли наступає загострення, проявляють агресію, – каже сільський голова Віталій Ковалівський. – Про це йдеться у висновку лікаря. Щодо Михайла, то він замкнутий, всіх боїться і практично не виходить за межі подвір’я. Проявляє більше агресії до себе та навіть схильний до суїциду. Коли після інциденту приїжджав я чи дільничний, він весь час ховався.

Шмигельські звертались до сільради після побиття Романа, підтвердив Віталій Ковалівський. Після цього сільський голова намагався переконати брата Івана у госпіталізації хворого.

• Я вже неодноразово просив його брата і буду далі спілкуватись, переконувати, що Михайла потрібно лікувати, – запевнив сільський голова. – Той наразі відмовляється. Я його попередив – якщо буде ще бодай одне звернення від громадян, будемо звертатись до суду щодо примусового лікування.

Коментар

Олександр Розпутній, заступник начальника управління громадської безпеки обласної міліції:

• Особи, які страждають на тяжкі психічні розлади та є небезпечними, перебувають у нас на обліку. Дільничні інспектори повинні перевіряти таких хворих за місцем проживання не менше одного разу на місяць.

Саме дільничні мають з’ясувати, як поводяться хворі, чи нема загострення недуги. Якщо стан погіршився, мають інформувати територіального лікаря-психіатра. І саме медик приймає рішення про амбулаторне лікування чи госпіталізацію.

Довідка

Що робити, коли психічно хворі отруюють життя

1. Коли є опікун

• Якщо психічно-хворий визнаний недієздатним у зв’язку з недугою, можна пред’являти претензії до опікуна (ст. 1184 Цивільного кодексу)
• Саме опікун, якщо такий є, повинен здійснювати нагляд за хворою людиною.
• Опікун має відшкодовувати збитки, якщо не доведе, що шкода була завдана не з його вини.
• Якщо ви потерпіли від дій психічно хворої людини, потрібно звернутись із заявою до міліції про видачу направлення щодо зняття побоїв.
• Закон дозволяє потерпілим звернутись до суду про стягнення з опікуна завданої їм шкоди, як моральної та матеріальної, так і за пошкодження здоров’я.

Увага! Для суду потрібно мати докази – зняти побої, мати чеки, – що, коли і скільки витратили на лікування. Забезпечити присутність свідків, які підтвердили б, що, коли і як трапилось.

1. Коли немає опікуна

• Місцевий орган самоврядування повинен клопотати про лікування чи ізоляцію хворого, коли у нього загострення чи рецидиви хвороби.
• Місцевий орган самоврядування має клопотати до суду про визнання хворого  недієздатним.
• Коли хворого визнали недієздатним, місцева влада має подбати про направлення до інтернату для психічно хворих людей.

За інф. адвоката Василя Когута

Однією цитатою

Леся Косовська, обласний позаштатний психіатр:

• Психічно-хворі люди потребують ласки, уваги і розуміння. А часом їх потрібно просто вислухати. В такому разі вони відчувають підтримку, що комусь потрібні і що їм довіряють. Навряд чи при такому ставленні вони поводитимуться агресивно. На жаль, у нас сприймають психічно-хворих людей як іншу касту, їх цькують, зневажають і не беруть до уваги їхні потреби. А часом вони порядніші, щиріші і добріші, аніж деякі люди, які вважають себе здоровими.