Регулювання гемблінгу в Україні і Європі: основні відмінності

Азартні розваги в інтернеті стали предметом контролю у більшості прогресивних держав, які регулюють даний ринок. У цій статті ви дізнаєтесь, чим відрізняються основні правила регулювання гемблінгу в Україні та європейських країнах.

Різниця у досвіді

З 2010-го року в Україні діяв мораторій на організацію азартних розваг, у томи числі, і в інтернеті. Відкриття національного ринку і утворення першого регулятора сталось тільки у 2020 році. Таким чином, національний ринок гемблінгу контролюється державними органами тільки останні чотири роки.

У представників Європи досвіду цього напрямку набагато більше. Зокрема, більшість держав розпочали контролювати ігри на реальні гроші у 2010-роках, що стало популярним трендом. Таким чином, європейський сегмент гемблінгу є більш досконалим, адже у іноземних регуляторів було більше часу на виявлення помилок та їх виправлення.

Вікові правила

В Україні до організаторів азартних розваг висуваються шаблонні умови, яким слідують усі компанії. Зокрема, мінімальний вік гравців має складати 21 рік. Цей аспект контролюється через процедуру верифікації особистих даних.

На європейському ринку до цього питання підходять більш варіативно, враховуючи різноманітні дослідження. Наприклад, казино з 18 років працюють в окремих резиденціях, а в інших країнах необхідно досягнення 20 або 21 річного віку. Також представники «старого світу» полюбляють вводити вікові обмеження до різних видів азартних розваг.

Вимоги отримання ліцензій

Всі організатори азартних розваг в Україні мають володіти активними національними ліцензіями. Вартість сертифікату, який надається на п’ять років, знаходиться у діапазоні 23 – 38 мільйонів гривень, в залежності від обраного напрямку.

В Європі оператори можуть легально працювати з ліцензіями інших країн. Це стосується окремих регуляторів, які, наприклад, функціонують у Мальті. До речі, вартість місцевого ліцензатора складає всього 25 тисяч євро на рік. Крім того, в Україні компанії мають мати наземні офіси, а в іноземних країнах це не обов’язкова вимога.