Чи можна здійснити революційні зміни, перебуваючи у положенні... животом догори? Звучить, можливо, парадоксально, але - таки можна.
Рівно 50 років тому, 20 жовтня 1968 р. на XIX Літній Олімпіаді у Мехіко американець Дік Фосбері на змаганнях стрибунів у висоту здивував спортивний світ своєю технікою стрибка, яка разюче відрізнялася від загальноприйнятого в той час "перекидного", тобто стрибка животом донизу. Точніше сказати, була його повною протилежністю. Техніка Фосбері, яку він, інженер за освітою, розробив і протестував, ніби перевернули цю легкоатлетичну дисципліну з ніг на голову. А якщо вже зовсім точно - з живота на спину. Щоб не вдаватися в таку нелюбу мені математику і фізику і
розповідати про кути і довжину розбігу, центр тяжіння і синхронізацію змаху рук, зазначу лише, що "запатентоване" Фосбері "прогинання" спиною до планки з позиції біомеханіки є найоптимальнішим з усіх способів подолання людиною висоти. На Олімпійських іграх у Мехіко він сповна винагородив Діка Фосбері за вдумливість і працьовитість - американець здобув золоту медаль, а отже, переконливо довів свою правоту. І одразу ж у його Fosbury flop (flop англійською - гепнутися, плюхнутися) з'явилися сотні послідовників в усьому світі.
Втім, у "хорошого" є споконвічний ворог, який зветься "ще краще". Прихильники традиційного "перекидного" (назва нагадує якусь картярську гру) ніяк не хотіли визнавати перевагу винаходу Фосбері й
заповзялися доводити своє. 2 липня 1977 р. українець Володимир Ященко під час легкоатлетичного матчу США-СРСР у Річмонді, стрибаючи "перекидним", встановив новий світовий рекорд - 233 см. Через рік він додав до нього ще один сантиметр, але це було останнє світове досягнення прибічників "перекидного". Всі подальші рекорди встановлювали стрибуни-"флопники", в тому числі й кубинець Хав'єр Сотомайор, чиє найвище світове досягнення - 245 см - тримається від 27 липня 1993 року. Вище ніхто відтоді не стрибав, і прогресивнішої техніки подолання висоти ніким запропоновано не було. А це означає, що Дік Фосбері, нині 71-річний співвласник компанії Galena Engineering, Inc. у містечку Кетчум, штат Айдахо зробив спортивному світу таку пропозицію, від якої той не може і не хоче відмовлятися.