Що робив на Тернопільщині мер Львова?

Два дні - 17-18 червня на теренах Тернопільської області відпрацював Андрій Садовий.

Зондування настроїв?

Політик провів зустрічі в Заліщиках та Борщеві, побував на відзначенні Чортківської офензиви та цілий день провів  у Тернополі.

Вочевидь, лідер "Самопомочі" у такий спосіб "прощупував" настрої населення та місцевих еліт напередодні  двох важливих для партії виборчих кампаній - президентської та парламентської. Оприлюднені нещодавно рейтинги показали, що у Садового і "Самопомочі" зараз критично низькі показники навіть для проходження у Верховну Раду. Однак від його балотування чи не балотування дуже залежний, наприклад, рейтинг Анатолія Гриценка. Якщо Садовий не буде висуватися, то у непрохідного полковника з'являються шанси на проходження у другий тур.

Очевидно, мер Львова на Тернопільщині прагнув відчути, що думають люди і чи є шанс схилити їх на свою користь.  Підозрюємо, що наслідки "ходіння в народ" на Тернопільщині  виявилися невтішними.  Як й інший львівський політик та прямий конкурент Садового за серця галицьких виборців Тягнибок, він наразі не здатен збирати повні зали екзальтованих прихильників. Люди, що приходять на подібні зустрічі, здебільшого просякнуті недовірою та розчаруванням.

Такі як всі?

Ще один важливий в тернопільських реаліях аспект: партія Садового - частина колективної влади. "Самопоміч" у Тернополі має народного депутата, фракції і посади  у міській та обласній радах. Відтак, люди хочуть чути не безпомічну опозиційну риторику, а реальні дієві кроки, спрямовані на захист їхніх прав. На "Самопоміч" свого часу тернополяни сподівалися як на альтернативу цинічним політичним проектам. Проте, отримавши мандати, її представники стали частиною істеблішменту, який нібито був чужим для них.  Виходить, що на центральних телеекренах та в телеефірах топ-спікери проекту затяті опозиціонери, а на місцях регулярно колоборують з владою. Особливо це помітно у Тернопільській міській раді, де фракції "Самопомочі" та БПП - ледь не сіамські близнюки, коли доходить до голосування за цікаві питання.

Зрозуміло, що люди не дурні і швидко помічають очевидні речі. Для партії, яка толерувала інакшість,  це неприємна тенденція. Але ще не вирок...