Як вважають дослідники, у давнину це був день «дівочої долі», але згодом церква пов’язала його зі святою великомученицею Катериною, страченою на початку IV століття. Вона була донькою багатих і знатних в Александрії батьків, які дали їй добру освіту. Катерина зачитувалася творами Гомера, Платон, Демосфена та інших античних авторів. Під впливом матері прийняла християнську віру. Її довго мучили, потім відтяли голову мечем. Так вона скріпила свій союз із Небесним Нареченим – Ісусом Христом. Саме тому свята Катерина вважається покровителькою шлюбу і наречених, заступницею вагітних жінок.
За старих часів при важких пологах зверталися до неї з особливою молитвою. Та, звичайно, найбільшу шану їй віддавали незаміжні дівчата, адже це була пора ворожіння про наречених. Завершувалося свято вечерею, під час якої молодь співала пісень, розважалася іграми, але без танців, бо триває Різдвяний піст.
У народі казали: «Якщо Катерина по воді, то Різдво по льоді».
