Спостереження з відтінком політкоректності
"Ну, все - розв'язався мішок...", - подумалося вчора, коли побачив, як навантажені клунками містяни поволі чимчикують з ринку. Цього пункту послаблення карантину, вочевидь, чекали багато з них і одразу ж поквапилися поповнювати продуктові запаси, суттєво збіднені за час вимушеної самоізоляції.
Деякий час від початку карантину не був у районі поблизу будівлі колишнього видавництва "Збруч", і тепер величенька кількість людей тут здалась аж трохи незвичною. Одразу ж відзначив, що поновлення роботи ринку вступило в суперечність з іншою, ніби досі чинною вимогою - носінням масок. В доволі спекотний полудень вона створює певний дискомфорт навіть коли ти просто прогулюєшся - за умови, звісно, що в тебе прикриті нею і рот, і ніс, а не та ділянка, де підборіддя переходить в шию. А вже коли йдеш, добряче навантажений (на) ринковою провізією, то ота маска перетворюється на невеличку тортуру. Що це означає? Правильно - що чимало людей обходяться без неї, а в ще більшого числа обивателів вона виконує - символічну функцію підтримки нижньої щелепи. До чого це може призвести в умовах збільшеного скупчення людей і частого ігнорування ними отієї кармічної нині соціальної дистанції? Цілком можливо, до того, що прогнозують фахівці в телепрограмах - спалаху інфікування.
Однак скидається на те, що трохи розімлілі від сонечка і підбадьорені кавою, придбаною в теж "легітимному" відтепер вуличному кіоску, громадяни не надто цим переймаються. А й справді, чого особливо хвилюватися? Кажуть же фахівці, що ось-ось (ще зовсім трохи) - і вийдемо на плато інфекції. Та й вражає той COVID-19 доволі вибірково, і є значний шанс скласти саме численну категорію тих, у кого хвороба протікає зовсім непомітно. А там, дивись, і вакцину якусь винайдуть. І стане отой коронавірус чимось на зразок нежитю...
Припускаю, що так думали й чимало італійців, американців, іспанців, французів, британців - з числа тих, кого опісля довго тримали в холодильних камерах, обробляли дезінфікуючими засобами і похапцем ховали без дотримання звичної церемонії. Легковажність, загалом, не найгірша серед негативних людських рис, але вона нерідко карається. Жорстоко і немилосердно.
Взагалі ж, із побіжного півторагодинного спостереження під час вештання містом у мене склалося враження, що найбільш дисциплінованими в плані носіння масок є студенти (припускаю, майбутні медики) з Африки. Довелося зустріти декілька груп з 2-3 осіб (як і вимагають карантинні приписи) у акуратно надягнених масках, які створювали доволі стильний контраст на темних обличчях. Що ж, правильно роблять boys and girls - краще пройти тренінг тут, в умовах загрози одного лише коронавірусу, й бути готовити до зустрічі на рідних теренах із вірусом Ебола чи Зіка, які чигають на них там.
Кажуть, це значно страшніша зараза, ніж COVID-19...
Ігор Дуда