\n\n\n\n\n\n\n\n

Тернопіль, якого ви не побачите. "Захмарні" фото

У Тернополі відбулися змагання з повітроплавання на кубок міського голови. О шостій ранку п’ять куль стартували від Співочого поля. Маршруту ніхто не прокладав, і вітер подув у напрямку села Острів.

Кореспондент «За Збручем» потрапив в один екіпаж з досвідченим пілотом з Кам’янця-Подільського Юрієм Мошинським. Він одразу піняв свій апарат майже на 400-метрову висоту.

«Я не можу керувати траєкторією польоту аеростату, - розповідає Юрій, - За допомогою подачі гарячого повітря у купол апарат опускається вверх і вниз. І тільки за рахунок цього, коректую свій маршрут».

Тернопільський ранок виявився дуже спокійним, безвітряним.

«Мільйон разів бував у Тернополі, але тільки у ці дні довелося прогулятися вашими парками та скверами, - продовжив гість з Хмельниччини. – Неймовірне місто. Це я не перебільшую. Адже з

висоти всі міста однакові. Немає ні сміття і дороги рівні (сміється, - авт.). Справжню красу можна оцінити, тільки оглянувши всі окраси. А з повітря вже другий день любуюся вашим центральним стадіоном. Прикольно виглядає. Він виділяється із загальної кольорової гами своїми різнобарвними сидіннями».

Оминувши місто, повітряна куля пролетіла над Великою Березовицею. Там повітроплавці різко знизили висоту і навіть доторкнулися до землі. У цей момент подув зовсім інший вітер і всіх понесло у протилежному напрямку. Та ця повітряна маса гнала апарат тільки до висоти десяти метрів. Потім знову дмухнув, як його називають професіонали, «генеральний напрямок».

Приземлення відбулося дуже ювелірно. Поміж городів із ще не викопаною бараболею на викошену галявину.

«Наше завдання - знайти оптимальне місце для посадки. Щоб автомобіль супроводу нас не шукав, щоб кукурудзу чужу не поламати. Головне - знайти той маленький клаптик і вдало приземлити корзину», - зауважив Юрій Мошинський.