\n\n\n\n\n\n\n\n

Тернопільське видавництво спричинило скандал на Львівському форумі видавців через... крадіжку

15-18 вересня у Львові пройшов уже вісімнадцятий Форум видавців.  Дійство привабило традиційно багато учасників. Якщо обмежитися статистикою, то на Форум приїхало понад 200 письменників та 600 видавців із 26 країн світу. Разом з тим, цьогорічний конкурс має всі шанси набути ознак скандалу. І можливо призведе до серйозних міркувань і переосмислень практики роботи між видавцем і письменником. Про це у публікації "Форум видавців. Екстрим. Крадіжки" на УП пише Ірина Славінська.

.

Що сталося? Одну з нагород Форуму отримала книжка, що de facto є інтелектуальною крадіжкою.

Маю на увазі антології "Чорне і червоне: Сто українських поетів ХХ сторіччя" та "Чорне і червоне: Сто українських поеток ХХ сторіччя".

Антологію впорядкував Борис Щавурський. Він помістив у книжку добірки поезій і класичних, і сучасних поетів і поеток. Місія виглядає благородно. Щоправда угод із вибраними поетами тернопільське видавництво "Богдан" не підписало.

Богдана Матіяш - одна з поеток, чиї тексти взяли без дозволу. Вона пояснила, чому не буде подавати до суду:

"Про цю публікацію я дізналася під час Форуму від упорядника. Він сам підійшов і вибачився постфактум за публікацію. Але я не була втішена тією публікацією. Якби я знала, що він обере такі вірші, то я би не дозволяла друкувати. Відстоювати свої права через державні інстанції я не буду. Не хочу, щоб справи літературні вирішувалися в такий спосіб. Але мені би хотілося, поки зміст книжки не погодять з авторами, щоби цю книжку не продавали. Я думаю, чимало авторів, як і мене, ні про що не запитували. Їх треба нарешті запитати і вибачитися. Звісно, можна робити такі антології за спиною письменників. Але це робиться не з любові до літератури - там нема любові. Такі книжки як зозуленята в чужому гнізді".

Директор видавництва "Навчальна книга - Богдан" Богдан Будний пояснив:

"Уявіть, в антологіях подано 200 поетів. Редактор і упорядник працювали над цією антологією протягом двох років. Упорядник, Борис Щавурський, зв'язався з тими, з ким міг. В Україні просто немає такого творчого середовища, де легко можна було би сконтактувати, знайти авторів. От з Богданою Матіяш і з кількома іншими він зв'язатися не зміг. Ми звертаємося до цих авторів з проханням зголоситися для залагодження всіх формальностей. Хочемо підкреслити, що ця антологія не є бізнесовий проектом. Ми видрукували сотню примірників, і це вже для нас великі видатки".

Упорядник антології Борис Щавурський стверджує, що з письменниками зв'язувався:

"З більшістю авторів, що ввійшли в антологію, я особисто зв'язувався й отримав електронний чи усний дозволи. Але, на жаль, є частина авторів, з якими я з різних причин не міг зв'язатися, про що, звичайно, шкодую і перед якими вибачився як на презентації, так вибачаюся і надалі. Всіх, кого я незумисно міг образити, прошу написати мені на мою електронну адресу: borxes@ukr.net".

Авторське законодавство дуже легко знайти в мережі. Навіть швидке читання покаже, що до дозволів на публікацію поезій у антології варто було би поставитися більш серйозно (див. статтю 8, пункт 15), - пише Славінська.