Тернополянам з перших вуст розповіли про те, що насправді діється на Луганщині
Воєнні події сильно змінили свідомість людей, які проживаються в зоні АТО. А українські воїні попри відсутність належного забезпечення проявили рішучість та відданість своїй державі.
«Дуже багато людей прозріли. Ті, хто ходили на референдум за створення ЛНР і голосували за гроші, зараз розчаровані. Вони відчувають свою провину. Зростає довіра до українських військових. Раніше у селах їх сприймали насторожено. Але коли люди побачили, що хлопці, після того як з боєм проганяють терористів, діляться останнім кавалком хліба з місцевими, їх почали поважати», – каже Ірина Верігіна.
Вона відзначила важливу роль у допомозі українським військовим волонтерських організацій.
«Проведена волонтерами роботу просто безцінна. Я бачила ці тушківки, банки з салом, каски, тепловізори, бронежилети, біноклі, які передавали з Тернополя, з Чернівців, з інших областей України. А от гроші, виділені з бюджету на армію, пішли невідомо куди. Хлопці дуже обурюються, коли десь читають, що наша армія не готова дати відсіч ворогу, коли чують про закони, якими хочуть здати територію, за яку вони воювали. Вони підтримують ідею вступу в НАТО, бо НАТО – це не ракети чи війська на території України. Це сучасне озброєння для українських військових і їх кваліфікована підготовка. Армії сьогодні потрібні безпілотними, танки і головне – нормальні командири», – наголошує лідер «Батьківщини» в Луганській області.
Вона висловила здивування тим, що Україна продає зброю Африці та Росії, і при цьому не забезпечує належним чином власне військо. А також тим, що досі не створено ставки головнокомандуючого.
«У нас армія воює окремо, добровольчі батальйони – окремо, міліцейські підрозділи – окремо. Як таке може бути, коли іде війна? Має бути ставка головнокомандуючого. А нас натомість запевняють, що триває перемир’я. Під час перемир’я не гинуть люди!!! В нас на Луганщині під час перемир’я стріляють. Військові кажуть – це ж тільки з автоматів. Тобто стрільба з автоматів вже стала для них нормою. Бо наші солдати звикли постійно перебувати під вогнем «Градів». Я була під обстрілами «Градів» тільки два дні, то нещодавно під час феєрверків у Чернівцях відчувала себе дуже напружено і некомфортно», – зізнається Ірина Верігіна.
Загалом війна сильно змінює життєві цінності, стверджує жінка.
«Я б ніколи не подумала, що таке поняття як «війна» може стосуватися Луганської області, мого рідного міста. А зараз в нас стало більш престижно бути «бандерівцем», ніж сепаратистом. Я на зустрічах з людьми вітаюся «Слава Україні!». Спочатку казали, що «у нас так нє прінято». Зараз вже відповідають. А загалом усі хочуть перемоги і завершення воєнних дій. Для цього з Путіним треба говорити з позиції сили. А позиція сили – це НАТО, це тиск США та Євросоюзу. А як тільки Росія виведе війська, ми з бандформуваннями швидко наведемо порядок», – переконана Ірина Верігіна.