Традиції українського Святвечору

День перед Різдвом, 24 грудня, є часом строгого посту, молитви, подібно як у Страсну П'ятницю. За українською традицією, він завершується святковою вечерею з 12 страв та іншими звичаями

Про особливості 24 грудня розповідає Релігійно-інформаційна служба України

Святвечір розпочинається після появи в небі першої зірки. За українським звичаєм на Святвечір готуються пісні страви.

Загалом традиції святкування Надвечір’я Різдва носять більш-менш однаковий характер по всій Україні, а відмінності можуть мати історичне походження або місцевий характер, зокрема, пов'язаний з господарчими особливостями. Скажімо, навіть у сусідніх частинах Галичини є відмінності щодо страв на Святвечір або назв елементів святкового прикрашання дому. Наприклад, на Надсянні не готували пісний борщ, а рідку гарячу страву з капусти з грибами та кашею, а перев'язаний сніп з колосками називали "дідом", натомість витолочену солому без зерна називали "дідухом", тобто "дідом", що "спустив дух" (втратив зерно).

Єднає всі регіони України кутя, яка є обов'язковим атрибутом Святвечора. Але і її по-різному готували, враховуючи місцеві особливості щодо зерна чи інших її елементів.

Після вечері сім'я колядує, традиційно першою є коляда-гімн "Бог Предвічний". Колись, якщо були малі діти, то вони могли влаштовувати забави, а доросліші діти мали обов'язок відвідати з колядою і почастунками старших або бідніших родичів. Добрим знаком вважалося гостити на вечері подорожуючого.

Кульмінацією Навечір'я є святкові Богослужіння. У спеціальних для кожного Часу псалмах, гімнах і біблійних читаннях проголошується радість і сила Христового пришестя.

Вечірня, яка зазвичай слідує за Часами, починає безпосереднє святкування Різдва.

Нині, враховуючи воєнні умови і комендантську годину, такі вечірньо-нічні Богослужіння у парафіях переносяться на ранок 25 грудня або починаються 24 грудня дещо раніше.