\n\n\n\n\n\n\n\n

Три розлами тернопільської "Свободи"

Ще кілька років тому потужна політична сила зараз нагадує колоса на глиняних ногах. Невідповідність риторики діям, корупційні іміджеві скандали та тюхтійство у владі перетворили популярну націоналістичну силу в об'єкт глузувань більш успішних опонентів. Тернопіль - не виняток, а яскраве підтверження цієї теорії.

Партія Тягнибока відверто профукала шанс, який її представникам надав Майдан. Отримавши всю повноту влади на Тернопільщині, тягнибоківці першим ділом пересварилися за інтереси.

Злам перший

До лінії розлому, який до виборів можна було розділити ватерлінією Кайда-Надал, додалися ще дрібніші розломи. Унаслідок чого на дрібніші уламки поділилися фракції в місцевих радах. Наразі колишній голова облради та нардеп залишився з жменькою відданих гвардійців. Це теперішній голова облради Хомінець, ординарці-облдепи Навроцький і Дулеба, та ряд дрібніших висуванців у районах. Перший злам у "Свободі" відбувся ще в перший рік каденції Надала і далі все більше поглиблювався. Бажання колись всесильного куратора області Кайди контролювати процеси у міській раді обернулося жорстким непублічним протистоянням голови облради і міського голови.

Злам другий

Надал не поступився, а натомість почав збирати навколо себе незгідних з політикою Кайди. Це дало йому можливість після парламентських виборів 2012 року "обставитися", на противагу нардепу Кайді, двома іншими "мандатоносіями" Сиротюком і Головком. Водночас Надал запровадив м'яку схему лояльності депутатів, яка, незважаючи на внутрішні суперечки, довгий час давала слухняну залізобетонну більшість. Цей механізм працював бездоганно, поки посаду голови ОДА не отримав Олег Сиротюк.

Злам третій

Здавалося Надал мав би тішитися з такого розкладу. Однак у його підопічних швидко виросли власні "крила". Найбільше до їх становлення доклався колишній заступник Надала Леонід Бицюра, який отримав посаду "головного серед заступників" Сиротюка. Бажання контролювати всі процеси та потоки розсварило Бицюру, а, отже, й Сиротюка з командою мера. Натомість навколо цього тандему почав формуватися ще один клуб за інтересами. До нього увійшли "революціонери" Стаюра та Чашка, нардеп Головко та ціла низка посадовців, які зобов'язані своєму злету команді Сиротюка. Дійшло до того, що "заколотники" почали заявляти права на частину більшості у мерії. Логічно, що це викликало Надалове невдоволення. А відтак холодні стосунки та неприязнь. Однак заколотники "білого дому" не врахували тимчасовості своїх посад. Невдача на виборах та звільнення Сиротюка звели нанівець попередні плани. Ще більше "насолив" спадщині Сиротюка його наступник. Іван Крисак різко пройшовся по діяннях свободівців та почав "палити" мости для відступу. Подейкують, що для цього навіть залучені механізми кримінального переслідування. За таких обставин останньою надією для "Бицюри енд компані" є депутатський значок Головка, який єдиним з тернопільських нардепів підтвердив мандат. Не виключено, що найближчим часом нардеп стане неформальним лідером цієї групи. Навіть Сиротюк змушений бути визнати старшинство та лідерство Головка.

Однак чи вдасться комусь з трьох уламків партії Тягнибока зліпити щось цільне - малоймовірно. Тому кожну частину очікує не менш запекла боротьба за місця у списках на наступних виборах. Конкурс на одне місце - не менший, ніж у престижному медуніверситеті.