\n\n\n\n\n\n\n\n

У драмтеатрі тернополяни зможуть побачити самих себе

Другу прем’єру цього театрального сезону  - комедію «Мина Мазайло» - покажуть в тернопільському драмтеатрі 29 та 30 листопада, а також 4, 6 і 7 грудня. А в ці дні актори завершують роботу над новою виставою.

- Це прем’єра за колосальною п’єсою великого Миколи Куліша, - каже режисер-постановник «Мини Мазайла», народний артист України Олег Мосійчук. -  Глядачі побачать в персонажах вистави самих себе, почують болючі дотики до часу нинішнього, хоча п’єса написана 85 років тому. Попри те, що сам Куліш визначив її жанр, як комедія, це більше трагіфарс. Адже в той час він не міг дозволити собі написати те, що відчував, бо тоді були такі часи. І підтвердження тому фінал вистави – він недоказаний автором, конфлікт вистави нерозв’язаний. Думаю сьогоднішнє завдання театру не моралізувати, що було 80 років тому, а показати чи щось змінилося з того часу. Я гадаю, не змінилося нічого, а мінятися треба, і до тих речей, які покладені в основу драматургічного матеріалу, підходити з позиції того, що ми маємо сьогодні в театрі, і поза театром, і в соціумі. Ми не будемо займатися моралізаторством, але ті знаки питання театр ставити зобов’язаний. І я хотів би аби це нам вдалося в нинішній роботі.

Сюжет п’єси простий і розгортається в межах однієї родини. Службовець Мина Мазайло бажає зробити кар’єру, але вважає, що у цій справі йому заважає власне прізвище, тому вирішує змінити його на Мазєнін.  Його підтримують дружина, сестра дружини Мотя, і донька Рина. Проти такого рішення виступає син Мокій, який любить українську мову і культуру. Через протистояння між рідними, в родині постійно розгоряються сварки.

Головну роль у виставі виконує народний артист України В’ячеслав Хім’як.  І, за його словами, п’єса ця не така проста, як може видатися на перший погляд.

- П’єса дуже трудна в реалізації, має значне нашарування часу, в якому написана, - говорить В’ячеслав Хім’як. – Але режисер «прогрібає» ці нашарування, і ми доходимо до суті. У кожній людині при певних обставинах проявляється більше або добро, або зло. Ну як міг інакше поступити головний герой, якщо його через прізвище не брали на роботу? Якщо через це йому відмовляли у побаченні жінки? Він через власне прізвище був невдахою, мені так здається. Не знаю наскільки мені вдасться передати це глядачам, але хочу, щоб це було зрозуміло. У цій п’єсі, як на мене, немає позитивних персонажів, це такий зріз певного періоду нашої історії, де все виправдовувалося революційною доцільністю, диктатурою пролетаріату, стремліннями у світле майбутнє і так далі. В той же час п’єса є дуже глибокою.

Над постановкою вистави, окрім режисера Олега Мосійчука, працювали також художник Григорій Лоїк, композитор Олександр Чикалов, балетмейстер Анатолій Гончарик. А у головних ролях задіяні, як молоді, так і народні та заслужені артисти: Микола Бажанов, Євген Лацік, Оксана Левків, Наталя Олексів, Олена Складан-Демчук, Соломія Крушельницька, народна артистка Люся Давидко, заслужені артисти Ігор Сачко, Віра Самчук, Богдан Стецько та інші.

Початок прем’єрних показів о 19.00. Квитки можна придбати у касі драмтеатру.

Ольга Трач

Фото автора