У Настасові відновили підпільно встановлений пам’ятник Великому Кобзареві і відкрили просвітницький центр

23.05.2016 17:20

Минулої неділі в Настасові відбулось урочисте відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку та просвітницького центру «Відродження» імені Ярослава Павуляка, приурочених 155-ій річниці перепоховання Великого Кобзаря.

У присутності багаточисельного святочного зібрання архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василій Семенюк освятив відреставрований пам’ятник та благословив на добрі справи новостворений просвітницький центр. Отець-доктор Михайло Пастух розповів про роль і значення Тараса Шевченка у житті українського народу та релігійні мотиви його творчості.

До речі, це вже друга така знакова подія у Настасові. У 2012 році владика Василій освятив Духовний центр Матері Божої, що тоді спричинило велике піднесення серед вірних Настасова та навколишніх сіл.

Увага ієрархів Церкви до Настасова є також визнанням праці у Христовому винограднику керівників «Агропродсервісу». Тож цілком природно, що владика Василій висловив подяку Іванові Чайківському за розбудову Марійського духовного центру у Зарваниці, а Андрія Барана вітав з наступаючим життєвим ювілеєм.

Витоки теперішньої урочистої події беруть свій початок з далекого 1969 року, коли молодий студент Львівського училища прикладного мистецтва імені Труша, уродженець Настасова Ярослав Павуляк, наперекір владі, зі своїми ровесниками встановили у селі пам’ятник Тарасові Шевченкові. Він зазнавав гонінь і репресій, але не скорився.

І дуже знаково, що нинішнє покоління настасівчан, передусім керівник «Агропродсервісу» Іван Чайківський, громадські діячі Михайло Гомівка і Дарія Блащак, сільський голова Микола Злонкевич, знаний український художник Іван Галашин та багато інших, зорганізували таку величаву подію з пошанування героїчного вчинку земляків. Вона закарбувалася своєю емоційністю, глибиною змісту та патріотизмом і, по суті, об'єднала всю настасівську громаду довкола Шевченка і подвигу Ярослава Павуляка та його побратимів.

Під час урочин до присутніх зі словами вдячності звернулася дружина світлої пам'яті Ярослава - пані Олеся, уже згадуваний Іван Галашин, представники влади та громади, яка при цьому належно поцінувала внесок Івана Чайківського у відновлення пам'ятника, створення архітектуної композиції навколо нього і облаштування Настасова.

…Випадковостей у природі не буває. Тільки вдумайтесь. Тарас Шевченко помер у 47 років. А цьогоріч минає 47 років, як цей пам'ятник постав у Настасові, і саме у день народження Ярослава.

Фіналом зворушливого свята стала пісня «Іду до тебе я, Тарасе», багатоголосе виконання Шевченкового «Заповіту» та Гімну України.