У Тернополі бійців АТО зустрічали зі сльозами і кульками

18.09.2015 11:57

Зустріти 14 бійців 44-ої окремої артилерійської бригади, які у п'ятницю 18 вересня, повернулись з АТО прийшли рідні, друзі та сім'я небайдужих тернополян. Сходивши з поїзда кожен боєць отримував кульку. А маленька дівчинка дарувала бійцям квіти та подарунки. У військових від такої теплої зустрічі виступали сльози.

- Я рік не бачила онука, - каже бабуся одного з бійців Людмила. - Емоції переповнюють. Лише радість, радість..

Разом з пані Людмилою прийшла вагітна дружина військового та багато друзів, пише "20 хвилин".

- Чоловіка не бачила три місяці відколи його забрали на схід, - каже Наталія Лучак. - Спочатку він служив у Львові, потім у Тернополі. А повістка прийшла через чотири дні після нашого весілля.

Висловити свою подяку та підтримку для бійців прийшла сім'я Горан - чоловік, дружина та двоє дітей.

- Знайомих чи рідних серед цих бійців у нас немає, ми просто вирішили прийти зустріти, - каже Орися Горан. - Виховуємо юних патріотів. От нашу донечку Софійку не повели сьогодні у садочок, а прийшли сюди. Думаємо, що вона це запам'ятає. Надіємось що війна закінчиться. Знаєте, ось так їздиш в маршрутці і на душі важко. Здається, що кожен з нас відчуває перед військовими свій борг.

Чоловік пані Орисі Володимир розповів, що він напередодні просив студентів прийти і зустріти бійців, оскільки працює викладачем. Проте студенти байдуже віднеслись до його прохання.

- Студенітв треба трошки розворушити, - каже пан Володимир. - Я надіявся, що хоча б десятеро прийде, а нікого немає. Усі намаютсья відсторонитись від того, що в Україні війна. Але вона ж досі триває, нічого не змінилось. Тільки якось так всі роблять вигляд, що цього немає, у людей більше танців, співів. А там щодня ці хлопці в окопах ризикують життям. Мені прикро за наших людей.

Донечка Володимира та Орисі - Софійка знає, що таке війна і звідки повернулись бійці. Коли військові приїхали, дівчина вручала їм квіти та подарунки. Дорослі чоловіки були розчулені таким жестом від чужих їм людей.

- Що я можу сказати. Служили, - Микола з Вінниця. - Були ми у Луганській області. Вдома нас чекають, дружини, діти. Призвуть, то знову піду. А поки ми у запасі.